| Коли ти прийдеш, мене зватиме Зарепта
|
| Ви також матимете ім’я легенди
|
| А біля відчиненого вікна – ангел
|
| Його метою буде замінити втрачене
|
| Мій стіл накритий олією, хлібом і вином
|
| Мої руки нерухомі, моє серце наповнене літом
|
| І якщо я твій, а ти назавжди мій
|
| Моє ім’я буде за Зарептою, коли ти прийдеш
|
| А згодом втрачене буде повернено
|
| Ти задовольниш свою тугу поруч зі мною
|
| Любов, вічно нове і старе, як легенди
|
| І, як Єлисей, Бог велить вам залишатися
|
| Мій стіл накритий олією, хлібом і вином
|
| Мої руки нерухомі, моє серце наповнене літом
|
| І якщо я твій, а ти назавжди мій
|
| Моє ім’я буде за Зарептою, коли ти прийдеш
|
| І ти мене чуєш, навіть коли я мовчу
|
| І щось затьмарює все, що ми робимо
|
| Зарепта тримає урну, яка ніколи не спорожняється
|
| З вами ця легенда завжди буде правдою
|
| Мій стіл накритий олією, хлібом і вином
|
| Мої руки нерухомі, моє серце наповнене літом
|
| І якщо я твій, а ти назавжди мій
|
| Моє ім’я буде за Зарептою, коли ти прийдеш |