Переклад тексту пісні Robert le diable - Jean Ferrat

Robert le diable (оригінал)

Tu portais dans ta voix comme un chant de Nerval
Quand tu parlais du sang jeune homme singulier
Scandant la cruauté de tes vers réguliers
Le rire des bouchers t’escortait dans les Halles
Tu avais en ces jours ces accents de gageure
Que j’entends retentir à travers les années
Poète de vingt ans d’avance assassiné
Et que vengeaient déjà le blasphème et l’injure
Je pense à toi Desnos qui partis de Compiègne
Comme un soir en dormant tu nous en fis récit
Accomplir jusqu’au bout ta propre prophétie
Là-bas où le destin de notre siècle saigne
Debout sous un porche avec un cornet de frites
Te voilà par mauvais temps près de Saint-Merry
Dévisageant le monde avec effronterie
De ton regard pareil à celui d’Amphitrite
Enorme et palpitant d’une pâle buée
Et le sol à ton pied comme au sein nu l'écume
Se couvre de mégots de crachats de légumes
Dans les pas de la pluie et des prostituées
Je pense à toi Desnos qui partis de Compiègne
Comme un soir en dormant tu nous en fis récit
Accomplir jusqu’au bout ta propre prophétie
Là-bas où le destin de notre siècle saigne
Et c’est encore toi sans fin qui te promènes
Berger des longs désirs et des songes brisés
Sous les arbres obscurs dans les Champs-Elysées
Jusqu'à l'épuisement de la nuit ton domaine
O la Gare de l’Est et le premier croissant
Le café noir qu’on prend près du percolateur
Les journaux frais les boulevards pleins de senteur
Les bouches du métro qui captent les passants
Je pense à toi Desnos qui partis de Compiègne
Comme un soir en dormant tu nous en fis récit
Accomplir jusqu’au bout ta propre prophétie
Là-bas où le destin de notre siècle saigne
La ville un peu partout garde de ton passage
Une ombre de couleur à ses frontons salis
Et quand le jour se lève au Sacré-Cœur pâli
Quand sur le Panthéon comme un équarissage
Le crépuscule met ses lambeaux écorchés
Quand le vent hurle aux loups dessous le Pont-au-Change
Quand le soleil au Bois roule avec les oranges
Quand la lune s’assied de clocher en clocher
Je pense à toi Desnos qui partis de Compiègne
Comme un soir en dormant tu nous en fis récit
Accomplir jusqu’au bout ta propre prophétie
Là-bas où le destin de notre siècle saigne

(переклад)

Ти ніс у своєму голосі, як пісню Нерваля
Коли ви говорили про кров неповторного молодого чоловіка
Оспівування жорстокості ваших звичайних віршів
Сміх м’ясників проводив вас до Галля
У ті часи у вас були акценти виклику
Що я чую, як дзвенить через роки
Убитий двадцятирічний поет
І вже помстився богохульством і образою
Я думаю про тебе, Десно, який покинув Комп’єнь
Ніби одного вечора під час сну ти розповіла нам про це
Виконайте власне пророцтво до кінця
Там, де кровоточить доля нашого століття
Стоячи на ганку з ріжком картоплі фрі
Ось вам непогода біля Сен-Меррі
Нахабно дивиться на світ
Твоїм виглядом, як у Амфітріти
Величезний і пульсуючий блідим туманом
І земля біля твоїх ніг, як оголені груди, піна
Покривається овочевими плювами
По слідах дощу і повій
Я думаю про тебе, Десно, який покинув Комп’єнь
Ніби одного вечора під час сну ти розповіла нам про це
Виконайте власне пророцтво до кінця
Там, де кровоточить доля нашого століття
І все одно ти безкінечно гуляєш
Пастух довгих бажань і зламаних мрій
Під темними деревами на Єлисейських полях
Поки вночі не вичерпано ваш домен
О Східний вокзал і перший півмісяць
Чорну каву ми беремо біля перколятора
Свіжі газети, бульвари, сповнені запаху
Входи в метро, ​​які захоплюють перехожих
Я думаю про тебе, Десно, який покинув Комп’єнь
Ніби одного вечора під час сну ти розповіла нам про це
Виконайте власне пророцтво до кінця
Там, де кровоточить доля нашого століття
Місто всюди охороняє твій шлях
Тінь кольору на його забруднених фронтонах
І коли спалахне день у зів’ялого Пресвятого Серця
Коли на Пантеоні як рендеринг
Сутінки відкладають свої здерті клапті
Коли вітер виє вовкам під Пон-о-Шанж
Коли сонце в Буа котиться з апельсинами
Коли місяць сидить від шпиля до шпиля
Я думаю про тебе, Десно, який покинув Комп’єнь
Ніби одного вечора під час сну ти розповіла нам про це
Виконайте власне пророцтво до кінця
Там, де кровоточить доля нашого століття