Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Fédérico Garcia Lorca, виконавця - Jean Ferrat. Пісня з альбому Jean Ferrat : Ses grands succès, у жанрі Эстрада
Дата випуску: 20.09.2012
Лейбл звукозапису: Digikasong
Мова пісні: Французька
Fédérico Garcia Lorca(оригінал) |
Les guitares jouent des sérénades |
Que j’entends sonner comme un tocsin |
Mais jamais je n’atteindrai Grenade |
«Bien que j’en sache le chemin» |
Dans ta voix |
Galopaient des cavaliers |
Et les gitans étonnés |
Levaient leurs yeux de bronze et d’or |
Si ta voix se brisa |
Voilà plus de vingt ans qu’elle résonne encore |
Federico García |
Voilà plus de vingt ans, Camarades |
Que la nuit règne sur Grenade |
Il n’y a plus de prince dans la ville |
Pour rêver tout haut |
Depuis le jour où la guardia civil |
T’a mis au cachot |
Et ton sang tiède en quête de l’aurore |
S’apprête déjà |
J’entends monter par de longs corridors |
Le bruit de leurs pas |
Et voici la porte grande ouverte |
On t’entraîne par les rues désertées |
Ah! |
Laissez-moi le temps de connaître |
Ce que ma mère m’a donné |
Mais déjà |
Face au mur blanc de la nuit |
Tes yeux voient dans un éclair |
Les champs d’oliviers endormis |
Et ne se ferment pas |
Devant l'âcre lueur éclatant des fusils |
Federico García |
Les lauriers ont pâli, Camarades |
Le jour se lève sur Grenade |
Dure est la pierre et froide la campagne |
Garde les yeux clos |
De noirs taureaux font mugir la montagne |
Garde les yeux clos |
Et vous Gitans, serrez bien vos compagnes |
Au creux des lits chauds |
Ton sang inonde la terre d’Espagne |
O Federico |
Les guitares jouent des sérénades |
Dont les voix se brisent au matin |
Non, jamais je n’atteindrai Grenade |
«Bien que j’en sache le chemin» |
(переклад) |
Гітари грають серенади |
Що я чую, як дзвонить, як токсин |
Але я ніколи не доїду до Гранади |
«Хоча я знаю дорогу» |
У вашому голосі |
Поскакали вершники |
І здивовані цигани |
Підняли їхні очі з бронзи й золота |
Якщо твій голос зламався |
Понад двадцять років воно все ще лунає |
Федеріко Гарсія |
Минуло понад двадцять років, товариші |
Нехай ніч править Гранадою |
У місті більше немає князя |
Мріяти вголос |
З дня цивільної опіки |
Посадіть вас у в'язницю |
І твоя тепленька кров у пошуках світанку |
Вже готуємося |
Я чую довгими коридорами |
Звук їхніх кроків |
І ось двері навстіж відчинені |
Ми проведемо вас безлюдними вулицями |
Ах! |
Дай мені час дізнатися |
Що дала мені мама |
Але вже |
Звертаючись до білої стіни ночі |
Твої очі бачать миттєво |
Сплячі оливкові гаї |
І не закривай |
Попереду їдке сяйво гармат |
Федеріко Гарсія |
Лаври зів’яли, товариші |
На Гранаді світає день |
Твердий камінь і холодна села |
тримай очі заплющеними |
Чорні бики гору ревуть |
тримай очі заплющеними |
А ви, цигани, міцно обійміть своїх товаришів |
Глибоко в теплих ліжках |
Твоя кров заливає землю Іспанії |
О Федеріко |
Гітари грають серенади |
Чиї голоси ламаються вранці |
Ні, я ніколи не доїду до Гранади |
«Хоча я знаю дорогу» |