| Мимо дворов и развалин, мимо людей миллионов -
| Повз двори і руїни, повз людей мільйонів -
|
| Наша любовь неподвластна законам.
| Наше кохання непідвладне законам.
|
| Мы за пределами правил. | Ми за межами правил. |
| К чёрту, всё так как должно быть.
| До біса, все так як має бути.
|
| Главное, что мы есть друг у друга.
| Головне, що ми є одне в одного.
|
| Нет, мы не пара влюблённых. | Ні, ми не пара закоханих. |
| Нет, мы не пара у края.
| Ні, ми не пара біля краю.
|
| Ты со мной словно на фронте - верный солдат и товарищ.
| Ти зі мною немов на фронті – вірний солдат і товариш.
|
| Ты полюбила мой голос, что утром прошепчет "Родная".
| Ти покохала мій голос, що вранці прошепоче "Рідна".
|
| Ты засыпаешь так скромно, а я всё ещё не понимаю (да) -
| Ти засинаєш так скромно, а я все ще не розумію (так) -
|
| А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.
| А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.
|
| А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.
| А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.
|
| А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.
| А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.
|
| А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.
| А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.
|
| Окна пронзая лучами, в тёплом молчании комнат
| Вікна пронизуючи променями, в теплій мовчанці кімнат
|
| Твой силуэт нарисует мне полночь.
| Твій силует намалює мені опівночі.
|
| Разум потерян в тумане, тайный сигнал зашифрован,
| Розум втрачений у тумані, таємний сигнал зашифрований,
|
| Нас никогда не коснётся разлука.
| Нас ніколи не торкнеться розлуки.
|
| Нет, мы не пара влюблённых. | Ні, ми не пара закоханих. |
| Нет, мы не пара у края.
| Ні, ми не пара біля краю.
|
| Ты со мной словно на фронте - верный солдат и товарищ.
| Ти зі мною немов на фронті – вірний солдат і товариш.
|
| Ты полюбила мой голос, что утром прошепчет "Родная".
| Ти покохала мій голос, що вранці прошепоче "Рідна".
|
| Ты засыпаешь так скромно, а я всё ещё не понимаю (да) -
| Ти засинаєш так скромно, а я все ще не розумію (так) -
|
| А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.
| А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.
|
| А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.
| А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.
|
| А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.
| А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.
|
| А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её. | А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її. |