| У Луны глаза седые. | У Місяця очі сиві. |
| Ночи лунные длинны.
| Ночі місячні довжини.
|
| Молодые, молодые, — моей маме снятся сны.
| Молоді, молоді, моїй мамі сняться сни.
|
| Вдруг застонет, как от залпа, среди ночи, среди сна —
| Раптом застогне, як від залпу, серед ночі, серед сну.
|
| Будто вновь начнётся завтра отгремевшая война;
| Ніби знову почнеться завтра війна, що відгриміла;
|
| Будто вновь начнётся завтра отгремевшая война.
| Ніби знову почнеться завтра війна, що відгриміла.
|
| «Ты припомни, мой хороший», — шепчет мама, в час сквозь сон:
| «Ти пригадай, мій добрий», — шепоче мама, вчасно крізь сон:
|
| «Мое платьице в горошек, довоенный патефон.»
| «Моє плаття в горошок, довоєнний патефон.»
|
| Под неслышимые звуки, слёзы льются по лицу —
| Під нечутні звуки, сльози ллються по особі.
|
| Мама снова тянет руки к неубитому отцу;
| Мама знову тягне руки до неубитого батька;
|
| Мама снова тянет руки к неубитому отцу.
| Мама знову тягне руки до невбитого батька.
|
| Вижу это не впервые, при Луне и без Луны;
| Бачу це не вперше, при Місяці і без Місяця;
|
| Словно письма фронтовые — прилетают к маме сны.
| Немов листи фронтові — прилітають до мами сни.
|
| «Ты припомни наши вальсы», — шепчет мама в час ночной;
| «Ти пригадай наші вальси», — шепоче мама в годину нічний;
|
| «Ты сожми покрепче пальцы, хоть во сне побудь со мной.
| «Ти стисни міцніше пальці, хоч у сні спонукай зі мною.
|
| Ты сожми покрепче пальцы, хоть во сне побудь со мной.» | Ти стисни міцніше пальці, хоч усні спобудь зі мною. |