| Пам`ятаєш, як в сильную зливу я була, як ніхто, щаслива,
|
| Я була, як ніхто, печальна, знала, вечір приніс прощання.
|
| Я тебе цілувала ніжно, перетворюючись в колишнє,
|
| І, здавалося, все шепоче: «Хочу!», «Хочу!», «Хочу!».
|
| Приспів:
|
| Пригадай, як було усе, і нехай вітер нас несе.
|
| Пригадай, як було усе, і нехай вітер нас несе.
|
| Я чекала, що прийде літо, зможе сльози дощем розмити,
|
| Сподівалася, все забуду, тільки ти, наче привид, всюди.
|
| Я сама, поруч тут нікого, ані доброго, ані злого.
|
| Я відкриюся тільки ночі: «Хочу!», «Хочу!», «Хочу!»
|
| Приспів:
|
| Пригадай, як було усе, і нехай вітер нас несе.
|
| Пригадай, як було усе, і нехай вітер нас несе.
|
| Пригадай, як було усе, і нехай вітер нас несе.
|
| Пригадай, як було усе, і нехай вітер нас несе.
|
| Пригадай, як було усе, і нехай… |