Переклад тексту пісні Синичкин дом - Илья Чёрт

Синичкин дом (оригінал)

Есть на Коломенской домишко неприметный.
Я там, среди друзей, с перрона юность проводил.
Всегда я шаг свой ускорял, когда тропой заветной
Я подходил к тому подъезду и в него входил.
Мне открывала дверь, смеясь, Синица Таня,
Хозяйка щедрая да нравом горяча.
Там Юля Кошка на шкафу спала босая.
Там Крыса пела под гитару.
Ночь была тепла.
Нам Славик с Кузей портвейну приносили,
Их группа «Литры"была у нас в хитах.
Димон Энцефалит на пару с Кротовым Серёгой
Про «Поезд из Калища"песней сеяли в нас страх
Столпотворения дачного сезона,
Который нам грибным раздольем в Токсово светил.
И если нам совсем бывало плохо —
Мы шли к Синице в дом, который всех нас приютил.
Луна Натаха «чайковского"заварит,
Ветеринар ракетным топливом согреет заодно,
А если нас Марго сигаретами одарит,
То вечер удался!
Махно, неси на стол вино!
Мы жили весело, как в сказке про волшебника
Страны «03», что нас всегда ждала.
Бывало, Анька Воробей нам вызывала ангелов
В халатах белоснежных.
Те ехали не зря,
Ведь мы со смертью играли в кошки-мышки,
Её дразнили, хохоча, не думая про то.
По всей квартире привидения от наших снов стонали,

Синичкин дом (переклад)

Є на Коломенській хатці непомітний.
Я там, серед друзів, з перона юність проводив.
Завжди я крок свій прискорював, коли заповітною стежкою
Я підходив до того під'їзду і до нього входив.
Мені відчиняла двері, сміючись, Синиця Таня,
Господиня щедра та вдачею гаряча.
Там Юля Кішка на шафі спала боса.
Там Щур співав під гітару.
Ніч була теплою.
Нам Славик з Кузею портвейну приносили,
Їхня група «Літри» була у нас у хітах.
Дімон Енцефаліт на пару з Кротовим Серьогою
Про «Потяг із Калища»пісней сіяли в нас страх
Стовпотвори дачного сезону,
Який нам грибним роздоллям у Токсово світив.
І якщо нам зовсім бувало погано —
Ми йшли до Синиці в будинок, який всіх нас дав притулок.
Місяць Натаха "чайковського" заварить,
Ветеринар ракетним паливом зігріє заразом,
А якщо нас Марго сигаретами обдарує,
Той вечір вдався!
Махно, неси на стіл вино!
Ми жили весело, як у казці про чарівника
Країни «03», що на нас завжди чекала.
Бувало, Анька Горобець нам викликала ангелів
У халатах білосніжних.
Ті їхали недаремно,
Адже ми зі смертю грали в кішки-мишки,
Її дражнили, регочучи, не думаючи про те.
По всій квартирі привиди від наших снів стогнали,