Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні If It's Bad News, It Can Wait, виконавця - Empire! Empire! (I Was a Lonely Estate). Пісня з альбому You Will Eventually Be Forgotten, у жанрі Пост-хардкор
Дата випуску: 18.08.2014
Лейбл звукозапису: Count Your Lucky Stars
Мова пісні: Англійська
If It's Bad News, It Can Wait(оригінал) |
My three best friends and I planned a week-long trip |
For our spring break during our senior year of high school |
We were untethered and free and grown |
We left before the sun rose and began the first leg |
To Virginia Beach for a couple of days |
Before heading out to camp on the Outer Banks |
When we arrived, we spent the first night playing video games |
We brought from home in our hotel room |
In the morning, we ventured out into the world |
And wandered around until late at night |
Like spectators or ghosts |
As artificial lights burned brighter than daylight |
The boardwalk was teeming with youth |
Brashly claiming adulthood like it was the last day on earth |
We retreated back to our hotel, exhausted |
The phone in our room rang out at an ungodly hour |
When only bad things are on the other end |
I answered and gave it to Danny |
So he could hear his brother passed away |
He dropped the phone and bolted out into the hall |
Blind with grief |
We ran out after him, unsure of what to do |
He threw off our embrace and escaped down the stairs to the beach |
And haunted the shore of the Atlantic for hours and hours |
I waited and watched from a nearby park bench |
When he came back, we got into the car and drove the twelve hours back home |
And made it just in time for the funeral |
(переклад) |
Ми з трьома найкращими друзями запланували тижневу подорож |
На весняні канікули в старших класах старшої школи |
Ми були розкутими, вільними й дорослими |
Ми виїхали до того, як зійшло сонце, і почали перший етап |
До Вірджинія-Біч на пару днів |
Перш ніж відправитися в табір на Oter Banks |
Коли ми прибули, ми провели першу ніч, граючи у відеоігри |
Ми принесли з дому в нашому готельному номері |
Вранці ми вирушили у світ |
І тинявся до пізньої ночі |
Як глядачі чи привиди |
Оскільки штучне світло горіло яскравіше денного |
Набережна кишила молоддю |
Нахабно заявляючи про дорослість, ніби це був останній день на землі |
Ми знесилені повернулися до готелю |
Телефон у нашій кімнаті задзвонив у безбожну годину |
Коли на іншому кінці є лише погані речі |
Я відповів і віддав Денні |
Тож він чув, що його брат помер |
Він впустив телефон і вибіг у передпокій |
Сліпий від горя |
Ми вибігли за ним, не знаючи, що робити |
Він розірвав наші обійми і втік вниз по сходах на пляж |
І переслідував берег Атлантики годинами й годинами |
Я чекав і дивився з сусідньої лавочки в парку |
Коли він повернувся, ми сіли в машину й їхали дванадцять годин додому |
І зробив це якраз вчасно до похорону |