| Я спостерігаю за роботою мого родича, сміливого та хлоп’ячого
|
| Граючи десь між любов’ю та насильством
|
| Закликаючи приєднатися до них жалюгідних і радісних
|
| Похитуючи крилами своєї жахливої молодості
|
| Щойно відрікся у застиглій відданості
|
| Я більше не можу бути самотнім чи собою
|
| Похитнувся, як заблука, до розкритих рук
|
| Жодного недостатку прозорості, жодного протесту з моєї сторони
|
| З її солодким диханням, а її язик такий підлий
|
| Вона ангел малої смерті та сцена кодеїну
|
| З її солом’яно-русявим волоссям, її руками жорсткими й худими
|
| Вона ангел малої смерті та сцена кодеїну
|
| Відчуваючи себе більш людяним і захопленим її плоттю, я
|
| Поклади моє серце з рештою до її ніг
|
| Свіжий з полів, весь фетор і родючий
|
| Це криваве та сире, але я клянусь це солодке
|
| З її солодким диханням, а її язик такий підлий
|
| Вона ангел малої смерті та сцена кодеїну
|
| З її солом’яно-русявим волоссям, її руками жорсткими й худими
|
| Вона ангел малої смерті та сцена кодеїну
|
| Ой, ой, ой, ой
|
| Ой, ой, ой-ой
|
| Ой, ой, ой-ой
|
| Ой, ой, ой
|
| У розгубленості без повідків я блукаю по бетону
|
| Цікаво, чи краще тепер вижити
|
| Жорстоке судження та розум перемагають солодке
|
| Тепло її дихання в моєму роті; |
| Я живий
|
| З її солодким диханням, а її язик такий підлий
|
| Вона ангел малої смерті та сцена кодеїну
|
| З її солом’яно-русявим волоссям, її руками жорсткими й худими
|
| Вона ангел малої смерті та сцена кодеїну
|
| З її солодким диханням, а її язик такий підлий
|
| Вона ангел малої смерті та сцена кодеїну
|
| З її солом’яно-русявим волоссям, її руками жорсткими й худими
|
| Вона ангел малої смерті та сцена кодеїну |