Переклад тексту пісні Золотая клетка - Григорий Лепс, Александр Розенбаум

Золотая клетка (оригінал)

Серой впалою щекой упаду в подушку,
В клетке золотой щегол продал свою душу.
Щеголяет, глотку рвет, а в груди-то пусто.
Сам себе всё время врёт, оттого и грустно.
За бедой опять беда, треснула посуда,
Перевёртыш-календарь обманул, паскуда.
«С днём рождения!»
— кричу, а он мне: «Именины!»,
Вверх тормашками лечу коридором длинным.
Припев:
Эй!
Богу богово, а мне, убогому, — долю свою влачить.
Пей, коли в дом зашел, всё будет хорошо, выпьем, да помолчим.
Выпьем, да помолчим.
На вспотевшей простыне просыпаюсь утром,
Стало вдруг непросто мне жить на свете мудром,
И не высохнуть никак наволочке мокрой,
От звонка и до звонка отбываю срок я.
Повалила буря лес — на осине ясень,
Королям без королевств до сих пор неясен.
Этот грёбаный ответ, на вопрос: «Что делать?»
То ли красить в чёрный цвет, то ли, с*ка, в белый?!
Припев:
Эй!
Богу богово, а мне, убогому, — долю свою влачить.
Пей, коли в дом зашел, всё будет хорошо, выпьем, да помолчим.
Выпьем, да помолчим.
Соло.
Так проходит день за днем, год летит за годом.
Вздрогнем тихо, отойдем — вот она свобода.
Лязг оконных двух щеколд, ангелу послушный, —
Я взлетаю, и щекой падаю в подушку.
Припев:
Эй!
Богу богово, а мне, убогому, — долю свою влачить.
Пей, коли в дом зашел, всё будет хорошо, выпьем, да помолчим.
Выпьем, да помолчим.
Эй!
Богу богово, а мне, убогому, — долю свою влачить.
Пей, коли в дом зашел, всё будет хорошо, выпьем, да помолчим.
Выпьем, да помолчим.

Золотая клетка (переклад)

Сірою впалою щокою впаду в подушку,
У клітині золотий щілин продав свою душу.
Щигає, глотку рве, а в груди-то порожньо.
Сам собі весь час бреше, тому й сумно.
За бідою знову біда, тріснув посуд,
Перевертень-календар обдурив, паскуда.
"З Днем народження!"
— кричу, а він мені: «Іменини!»,
Догори дригом лікую коридором довгим.
Приспів:
Гей!
Богові богове, а мені, убогому, частку свою тягти.
Пий, коли в будинок зайшов, все буде добре, вип'ємо, так помовчимо.
Вип'ємо, та помовчимо.
На спотілому простирадлі прокидаюся вранці,
Стало раптом непросто мені жити на світі мудрому,
І не висохнути наволочці мокрої,
Від дзвінка і до дзвінка відбуваю термін я.
Повалила буря ліс — на осині ясен,
Королям без королівств досі незрозумілий.
Ця грібана відповідь, на питання: «Що робити?»
Чи фарбувати в чорний колір, чи, с*ка, в білий?!
Приспів:
Гей!
Богові богове, а мені, убогому, частку свою тягти.
Пий, коли в будинок зайшов, все буде добре, вип'ємо, так помовчимо.
Вип'ємо, та помовчимо.
Соло.
Так минає день за днем, рік летить за роком.
Здригніться тихо, відійдемо — ось вона свобода.
Бряз віконних двох клямок, ангелу слухняний, —
Я злітаю, і щокою падаю в подушку.
Приспів:
Гей!
Богові богове, а мені, убогому, частку свою тягти.
Пий, коли в будинок зайшов, все буде добре, вип'ємо, так помовчимо.
Вип'ємо, та помовчимо.
Гей!
Богові богове, а мені, убогому, частку свою тягти.
Пий, коли в будинок зайшов, все буде добре, вип'ємо, так помовчимо.
Вип'ємо, та помовчимо.