Переклад тексту пісні Четвертиночка - Григорий Лепс, Александр Розенбаум

Четвертиночка (оригінал)

Поле наледью покрылось, я упал, поскользнулся
И четвертиночка разбилась, до неё дотянулся.
И остатки вылил в рот скособоченный, может, всё же заберёт, очень хочется,
Может, всё же заберёт — куда денется, может, всё тогда пройдёт, всё изменится.
Ах, воротись, вернись ко мне, девчоночка,
Я стогом сена был, ты в нём — иголочка
Сгорит стожок в огне — игла останется
И по твоей вине, и по твоей вине, — я горький пьяница.
На колени встал, мотаю головой, жалко водки,
А ветер гонит листья в стаи и в реке топит лодки.
Измывается, подлец, над осиною: словно бабу гнёт к земле — руки сильные!
А мою, поди, согни — ох, намаешься!
Год-другой пройдёт, пока оклемаешься.
Ах, воротись, вернись ко мне, девчоночка,
Я стогом сена был, ты в нём — иголочка
Сгорит стожок в огне — игла останется
И по твоей вине, и по твоей вине, — я горький пьяница.
Соло.
Четвертиночки-осколки прямо в кровь руки режут.
Эх, в вагон бы да на полку в месяц раз и не реже.
Не берёт меня глоток, не берёт другой, не привидится цветок сине-голубой.
Пропадать, наверно, здесь, под берёзами одинокому, как есть, и тверёзому.
Ах, воротись, вернись ко мне, девчоночка,
Я стогом сена был, ты в нём — иголочка
Сгорит стожок в огне — игла останется
И по твоей вине — я горький пьяница.
Сгорит стожок в огне — игла останется
И по твоей вине, и по твоей вине, и по твоей вине, — я горький пьяница.

Четвертиночка (переклад)

Поле льодом покрилося, я впав, послизнувся
І четвертиночка розбилася, до неї дістався.
І залишки вилив у рот скособочений, може, все ж таки забере, дуже хочеться,
Може, все ж таки забере — куди подінеться, може, все тоді пройде, все зміниться.
Ах, вернися, повернися до мене, дівчисько,
Я стогом сіна був, ти в ньому – голочка
Згорить стожок у вогні - голка залишиться
І з твоєї провини, і з твоєї провини, — я гіркий п'яниця.
На коліна встав, мотаю головою, шкода горілки,
А вітер жене листя в зграї і в річці топить човни.
Змивається, негідник, над осиною: немов бабу гне до землі — руки сильні!
А мою, мабуть, зігни - ох, намаєш!
Рік-другий пройде, поки оговтаєшся.
Ах, вернися, повернися до мене, дівчисько,
Я стогом сіна був, ти в ньому – голочка
Згорить стожок у вогні - голка залишиться
І з твоєї провини, і з твоєї провини, — я гіркий п'яниця.
Соло.
Чвертиночки-уламки прямо в кров руки ріжуть.
Ех, у вагон би та на полицю на місяць раз і не рідше.
Не бере мене ковток, не бере іншої, не бачиться квітка синьо-блакитна.
Пропадати, мабуть, тут, під березами самотньому, як є, і тверезому.
Ах, вернися, повернися до мене, дівчисько,
Я стогом сіна був, ти в ньому – голочка
Згорить стожок у вогні - голка залишиться
І з твоєї провини — я гіркий п'яниця.
Згорить стожок у вогні - голка залишиться
І з твоєї провини, і з твоєї провини, і з твоєї провини, — я гіркий п'яниця.