| Надін:
|
| Як я намагався попрощатися
|
| Ви б мені не дозволили
|
| Продовжував стримувати мене
|
| Тепер я бачу твоє обличчя в натовпі
|
| Але я ніколи не дивлюся на тебе
|
| Я випробував удачу, дзвонив день і ніч
|
| А тепер я застряг, бо все, що ти викидаєш
|
| Я затамував би дих і пройшов би крізь вогонь заради тебе
|
| Я робив усе, що міг, але всі мої листи не підходять
|
| (Так, так, так) Я хочу вам сказати
|
| (Так, так, так) Моя любов така справжня
|
| (Так, так, так) Ви мене тримаєте, так
|
| (Так, так, так) Про що я думав?
|
| (Так, так, так) Я почав тонути
|
| (Так, так, так) Я знову й знову казав тобі, що помилявся
|
| всі:
|
| Сотнями різних способів я міг би сказати, що мені шкода, о
|
| І через день я пробую щось нове, о
|
| Я б написав це кров’ю, якби думав, що ти змінишся, але, о
|
| Вам цього замало
|
| Надін:
|
| Згадайте, як ми сміялися разом
|
| Сказав, що ми будемо такими вічно
|
| Я знаю, що так багато сталося, дитино
|
| Чому я так завдав тобі болю?
|
| Згадайте, як ми мріяли
|
| З усього, у що ми вірили
|
| Я знаю, що сталося занадто багато, дитино, о
|
| І кожен день я дивуюся, чому я відпускаю це
|
| (Так, так, так) Я хочу вам сказати
|
| (Так, так, так) Моя любов така справжня
|
| (Так, так, так) Ви мене тримаєте, так
|
| (Так, так, так) Про що я думав?
|
| (Так, так, так) Я почав тонути
|
| (Так, так, так) Я знову й знову казав тобі, що помилявся
|
| всі:
|
| Сотнями різних способів я міг би сказати, що мені шкода, о
|
| І через день я пробую щось нове, о
|
| Я б написав це кров’ю, якби думав, що ти змінишся, але, о
|
| Вам цього замало
|
| Сотнями різних способів я міг би сказати, що мені шкода, о
|
| І через день я пробую щось нове, о
|
| Я б написав це кров’ю, якби думав, що ти змінишся, але, о
|
| Вам цього замало |