Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Витька Фомкин , виконавця - Гарик Сукачёв. Дата випуску: 31.12.1997
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Російська мова
Витька Фомкин(оригінал) |
| Где-то возле Ордынки |
| Или возле Таганки, |
| Или где-то еще, |
| Заблудившись весной, |
| На неверных ногах |
| После выпитой банки |
| Витька Фомкин, монтер, |
| Добирался домой. |
| А на улице ветер, |
| Подворотнями — лужи, |
| Да за каждым углом — |
| Милицейский свисток. |
| Дома Люська, жена, |
| Заварганила ужин. |
| Виктор Люсе купил |
| На аванец платок. |
| Вот какая-то арка — |
| Мысль в Витьке пробудилась. |
| А за ней и пузырь |
| Начинает бурлить. |
| Работящей рукою |
| Витька лезет в ширинку, |
| За ширинкой «братан» |
| Очень хочет отлить. |
| Вот она понеслась, |
| Веселясь и играя, |
| Заходила ручьем |
| По шершавой стене. |
| Витька даже вспотел, |
| Рукавом вытирая |
| Пот со лба, вспоминал |
| О Людмиле, жене. |
| За спиною три тени |
| Появились так быстро, |
| Что Витек не успел |
| Устоять на ногах. |
| Их под утро поймали, |
| Они были таксисты. |
| Монтировку нашли |
| Рядом с ним в двух шагах. |
| Витька Фомкин лежал |
| Удивленный и грустный. |
| А холодный асфальт |
| Он собою накрыл. |
| И уже не подарит |
| В подарок он Люське |
| Тот платок, что вчера |
| На аванец купил |
| (переклад) |
| Десь біля Ординки |
| Або біля Таганки, |
| Або десь ще, |
| Заблукавши навесні, |
| На невірних ногах |
| Після випитої банки |
| Вітька Фомкін, монтер, |
| Добирався додому. |
| А на вулиці вітер, |
| Подворотнями — калюжі, |
| Так за кожним кутом — |
| Міліцейський свисток. |
| Будинки Люська, дружина, |
| Заварганила вечерю. |
| Віктор Люсе купив |
| На аванець хустку. |
| Ось якась арка— |
| Думка у Вітьці прокинулася. |
| А за ній і міхур |
| Починає вирувати. |
| Роблячою рукою |
| Вітька лізе в ширинку, |
| За ширинкою «братан» |
| Дуже хоче відлити. |
| Ось вона помчала, |
| Веселячись і граючи, |
| Заходила струмком |
| По шорсткій стіні. |
| Вітька навіть спітнів, |
| Рукавом витираючи |
| Пот зі лоба, згадував |
| Про Людмилу, дружині. |
| За спиною три тіні |
| З'явилися так швидко, |
| Що Вітек не встиг |
| Встояти на ногах. |
| Їх під ранок зловили, |
| Вони були таксисти. |
| Монтування знайшли |
| Поруч із ним у двох кроках. |
| Вітька Фомкін лежав |
| Здивований та сумний. |
| А холодний асфальт |
| Він собою накрив. |
| І вже не подарує |
| В подарунок він Люське |
| Та хустка, що вчора |
| На ванець купив |