| Колись, коли я не зламався
|
| Я поцілую своїх хлопців на прощання
|
| Їхні вишиті хустки відмахуються від мене
|
| Колись, коли я не зламався
|
| Я поцілую своїх хлопців на прощання
|
| Їхні вишиті хустки відмахуються від мене
|
| Джуна, хлопці не в порядку
|
| Вони змушують мене відступати й забувати свою мету
|
| Мені потрібно вивести їх із дороги
|
| Чи можете ви підтримати мене в цьому?
|
| Пам’ятаю, як бачив їх удруге
|
| Ще задовго до того, як вони були моїми
|
| Вони були глибоко в очах один одного
|
| Увійшовши, вони, здавалося, мене не побачили
|
| Коли я намагався вийти, вони дивилися в мою сторону
|
| Відповідь прошепотіла «залишайся»
|
| Я відбився сотню разів
|
| Я вбирав їхні оксамитові злочини
|
| Вони змусили мене прийти
|
| Вони змусили мене сяяти
|
| А останнім часом вони змушують мене зітхати
|
| Минулої ночі, коли я вийшов, я купив собі напій
|
| Відкрилися спогади і насильство вилилося
|
| Минулої ночі, коли я вийшов, я купив собі напій
|
| Відкрилися спогади і насильство вилилося
|
| Джуна, все не так
|
| Я не витримав вночі
|
| Я побився і мене вдарив чоловік
|
| Слухали пісні, які ви не надсилали
|
| Мені сподобався порядок, у якому ви їх поставили
|
| Джуна, скажи мені, що це кусок торта
|
| Твір мистецтва і пекло, яке потрібно підняти
|
| Колись, коли я не зламався
|
| Я куплю тобі діамантовий перстень
|
| І ми будемо святкувати нашу любов
|
| Поки не прийде смерть |