Переклад тексту пісні Les Blessures qui ne se voient pas - Florent Mothe

Les Blessures qui ne se voient pas (оригінал)

Y’a des souffrances qui pèsent des tonnes
Et pour ne pas que tout espoir nous abandonne
On joue le rôle de celui pour qui tout va bien
Pourvu qu’les autres n’en sachent rien.
On fait au mieux pour sauver la face
Pour que notre entourage ignore par où l’on passe.
On rit, on danse, on fait les fous comme à Venise
Mais quoi qu’on fasse, mais quoi qu’on dise…
Les blessures qui ne se voient pas
Nous font du mal, bien plus que toutes les autres.
On les enferme au fond de soi
Mais est-ce que toute une vie, on les supporte?
L’orgueil nous aide à tenir le coup.
Apparemment, on pourrait même faire des jaloux.
C’est à nous-mêmes que l’on se joue
La comédie pour s’inventer qu’on est guéri.
Les blessures qui ne se voient pas
Nous font du mal, bien plus que toutes les autres.
On les enferme au fond de soi
Mais est-ce que toute une vie, on les supporte?
Ces blessures-là qui n’se voient pas.
Y’a des souffrances qui pèsent des tonnes
Et pour ne pas que tout espoir nous abandonne
Il faut se dire que tôt ou tard, on va guérir.
Les blessures qui ne se voient pas
Parfois, semblent avoir perdu nos traces.
Et quand on ne s’y attend pas, et sans que jamais les autres le sachent
Elles remontent à la surface et nous fusillent une fois encore
Les blessures qui ne se voient pas
Qui nous font mal, bien plus que toutes les autres.
Ces blessures-là qui n’se voient pas.

Les Blessures qui ne se voient pas (переклад)

Є страждання, які важать тонни
І щоб нас не покидала вся надія
Ми граємо роль того, у кого все добре
За умови, що інші нічого про це не знають.
Ми робимо все можливе, щоб зберегти обличчя
Щоб навколишні не знали, куди ми йдемо.
Ми сміємося, танцюємо, божеволіємо, як у Венеції
Але що б ми не робили, що б ми не говорили...
Рани, які не проявляються
Боляче нам більше за інших.
Замикаємо їх глибоко всередині
Але чи терпимо ми їх усе життя?
Гордість підтримує нас.
Мабуть, ми можемо навіть змусити людей заздрити.
Ми граємо самі
Комедія вигадати, що ми вилікуємося.
Рани, які не проявляються
Боляче нам більше за інших.
Замикаємо їх глибоко всередині
Але чи терпимо ми їх усе життя?
Ці рани, які не видно.
Є страждання, які важать тонни
І щоб нас не покидала вся надія
Ви повинні сказати собі, що рано чи пізно ви вилікуєтеся.
Рани, які не проявляються
Іноді здається, що ми загубилися.
І коли ти найменше цього очікуєш, і про те, що інші ніколи не знають
Вони виходять на поверхню і знову стріляють у нас
Рани, які не проявляються
Що завдало нам болю набагато більше за всіх інших.
Ці рани, які не видно.