| Вибач
 | 
| — Але, але-о.  | 
| Доброго ранку, це я!  | 
| Вітаю!  | 
| Ой, я тебе розбудив, так?
 | 
| Ой, пробач, будь ласка, я не хотів, вибач… Вибач мене… так… ти ще спи,
 | 
| я тобі пізніше зателефоную!  | 
| Ага… вибач!  | 
| Вибач.
 | 
| — Але, доброго ранку!  | 
| Доброго ранку, кажу, це я, привіт!  | 
| А що у тебе там так
 | 
| шумить?  | 
| А, ти в душі ще!  | 
| Ой, вибач… вибач… угу, я пізніше зателефоную тобі,
 | 
| Вибач будь ласка!
 | 
| — Але!  | 
| Що робиш?  | 
| А, приємного апетиту, ти снідаєш ще.  | 
| Ну добре,
 | 
| вибач… їж, так… приємного апетиту, вибач мене.  | 
| Я пізніше брякну.  | 
| Вибач!
 | 
| — Привіт!  | 
| Але, це я!  | 
| Слухай, я ось тут якраз повз їду і думаю — дай,
 | 
| я тебе захоплю, на роботу відвезу.  | 
| А ти вже тікаєш, так?  | 
| А хто щастить?
 | 
| А-а, зрозуміло… Ну вибач, я тобі в обід зателефоную.  | 
| Вибач.
 | 
| — Але!  | 
| Ну що, пообідала?  | 
| А я тут тобі якраз хотів анекдот розповісти,
 | 
| такий анекдот... мені розповіли, такий... значить... слухай.  | 
| Дві блондинки поїхали
 | 
| удвох разом... Так?  | 
| А, ти вже знаєш, так?  | 
| Ну вибач, я просто хотів тобі
 | 
| розповісти… такий анекдот… мені сподобалося, я тебе хотів порадувати.
 | 
| Ну вибач, я тебе пізніше зателефоную.  | 
| Угу, вибач.  | 
| Вибач.  | 
| Доки.
 | 
| — Але, я, до речі, ось що… А чому пошепки?  | 
| А, ти у шефа, так?  | 
| Ой, вибач… ой,
 | 
| вибач, будь ласка.  | 
| Ну я не хотів, вибач.  | 
| Так, я все розумію… ага… Я пізніше
 | 
| передзвоню тобі.  | 
| Вибач, вибач!
 | 
| - Добрий вечір!  | 
| Слухай, я під'їхав вже, ти вже закінчуєш?  | 
| Ну я тут унизу
 | 
| стою, давай, я тебе до будинку довезу, кави вип'ємо... якщо хочеш... А-а... банкет,
 | 
| так, звичайно, так, так... Ну давай після бенкету, я тебе дочекаюся... Тебе везуть?  | 
| А хто?
 | 
| Ого!  | 
| Ну, так, ну звичайно, ще б.  | 
| Тут вже вибач, так… Угу.  | 
| Доки.
 | 
| — Але, привіт!  | 
| Але-о!  | 
| У тебе музика так голосно грає, що робиш?
 | 
| А, танцюєш, так?  | 
| Ну, не одна, звичайно, це зрозуміло.  | 
| Комусь заздрю зараз.
 | 
| Так, може, все-таки я заберу тебе?.. Так?  | 
| Ну вибач.  | 
| Так звісно,
 | 
| що ти… Так, ні, вибач, просто… просто… Я тобі завтра зателефоную?  | 
| Доки…
 | 
| — Але, вибач мені, я знаю, що я тебе буду, ну… мені треба тобі сказати… ти
 | 
| знаєш, я так тебе люблю, я жити без тебе не можу ... так, не можу жити без тебе ...
 | 
| Так, звісно можу.  | 
| Прямо зараз під'їхати?  | 
| Ну звичайно.  | 
| Виїжджаю! |