| Вибач
|
| — Але, але-о. |
| Доброго ранку, це я! |
| Вітаю! |
| Ой, я тебе розбудив, так?
|
| Ой, пробач, будь ласка, я не хотів, вибач… Вибач мене… так… ти ще спи,
|
| я тобі пізніше зателефоную! |
| Ага… вибач! |
| Вибач.
|
| — Але, доброго ранку! |
| Доброго ранку, кажу, це я, привіт! |
| А що у тебе там так
|
| шумить? |
| А, ти в душі ще! |
| Ой, вибач… вибач… угу, я пізніше зателефоную тобі,
|
| Вибач будь ласка!
|
| — Але! |
| Що робиш? |
| А, приємного апетиту, ти снідаєш ще. |
| Ну добре,
|
| вибач… їж, так… приємного апетиту, вибач мене. |
| Я пізніше брякну. |
| Вибач!
|
| — Привіт! |
| Але, це я! |
| Слухай, я ось тут якраз повз їду і думаю — дай,
|
| я тебе захоплю, на роботу відвезу. |
| А ти вже тікаєш, так? |
| А хто щастить?
|
| А-а, зрозуміло… Ну вибач, я тобі в обід зателефоную. |
| Вибач.
|
| — Але! |
| Ну що, пообідала? |
| А я тут тобі якраз хотів анекдот розповісти,
|
| такий анекдот... мені розповіли, такий... значить... слухай. |
| Дві блондинки поїхали
|
| удвох разом... Так? |
| А, ти вже знаєш, так? |
| Ну вибач, я просто хотів тобі
|
| розповісти… такий анекдот… мені сподобалося, я тебе хотів порадувати.
|
| Ну вибач, я тебе пізніше зателефоную. |
| Угу, вибач. |
| Вибач. |
| Доки.
|
| — Але, я, до речі, ось що… А чому пошепки? |
| А, ти у шефа, так? |
| Ой, вибач… ой,
|
| вибач, будь ласка. |
| Ну я не хотів, вибач. |
| Так, я все розумію… ага… Я пізніше
|
| передзвоню тобі. |
| Вибач, вибач!
|
| - Добрий вечір! |
| Слухай, я під'їхав вже, ти вже закінчуєш? |
| Ну я тут унизу
|
| стою, давай, я тебе до будинку довезу, кави вип'ємо... якщо хочеш... А-а... банкет,
|
| так, звичайно, так, так... Ну давай після бенкету, я тебе дочекаюся... Тебе везуть? |
| А хто?
|
| Ого! |
| Ну, так, ну звичайно, ще б. |
| Тут вже вибач, так… Угу. |
| Доки.
|
| — Але, привіт! |
| Але-о! |
| У тебе музика так голосно грає, що робиш?
|
| А, танцюєш, так? |
| Ну, не одна, звичайно, це зрозуміло. |
| Комусь заздрю зараз.
|
| Так, може, все-таки я заберу тебе?.. Так? |
| Ну вибач. |
| Так звісно,
|
| що ти… Так, ні, вибач, просто… просто… Я тобі завтра зателефоную? |
| Доки…
|
| — Але, вибач мені, я знаю, що я тебе буду, ну… мені треба тобі сказати… ти
|
| знаєш, я так тебе люблю, я жити без тебе не можу ... так, не можу жити без тебе ...
|
| Так, звісно можу. |
| Прямо зараз під'їхати? |
| Ну звичайно. |
| Виїжджаю! |