| Він у нашому домі, будь ласка, відпустіть його.
|
| Так, ви піднімаєтеся на вершину.
|
| Ви подзвонили, ви звучали слабко
|
| Це все має сенс, все це…
|
| Мабуть, він утік
|
| Вам це більше не потрібно
|
| Тож зачиніть двері, бо ми самі.
|
| Не соромно знімати все, що намагалися приховати.
|
| Тому збережіть свої слова або проковтніть їх, о Зрештою, ми всі боїмося падіння.
|
| І ці гостріші слова, які я складаю
|
| Вони вже пішли
|
| З привидами, цими привидами, які в мене були
|
| І ці ночі зникають разом
|
| І всі вони твої власні й самотні
|
| Тож зачиніть двері, бо ми самі.
|
| Не соромно знімати все, що намагалися приховати.
|
| Тому збережіть свої слова або проковтніть їх, о Зрештою, ми всі боїмося падіння.
|
| Я думаю, що вам пора відпустити все
|
| Речі, які тримають вас у пастці на спині
|
| І я обіцяю, що його смак не триватиме вічно
|
| Я обіцяю, що він не буде мною
|
| Я, о, я обіцяю, він не прокинеться Я обіцяю, що він не буде мною,
|
| Я, о, я обіцяю…
|
| Тож зачиніть двері, бо ми самі.
|
| Не соромно знімати все, що намагалися приховати.
|
| Тому збережіть свої слова або проковтніть їх, о Зрештою, ми всі боїмося падіння. |