Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Prikaze, виконавця - Edo Maajka. Пісня з альбому Slušaj mater, у жанрі Рэп и хип-хоп
Дата випуску: 10.10.2019
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: MenART
Мова пісні: Хорватський
Prikaze(оригінал) |
Bio sam u kafani kod Debelog, to je selo do mog |
Opet smo se zarakijali |
Tekmu gledali, navijali, plakali, smijali |
Dok smo meze imali, e a kad je nestalo meze |
Poče' pričat' bezveze |
Debeli radi sranja, rek’o kumu da me odveze |
Kum mi kaže: «Ne može», pio pive češke |
Šta ću rek’o: «Ljudi, odo' ja sad kući pješke» |
A noge mi teške, sve je to od cuge |
Čeka me tri kilometra, imam četiri pljuge |
Nema mi druge, moram kroz ono polje, do američke baze |
Pa od šumarka do groblja |
Moram pratit' eno one tam' četiri staze |
Pičim ja, a mjesečina prati |
Već sam blizu baze, čuju se agregati |
Tu ću se popišat' i usput istegirat' |
Ma ništa za to, nek' me tuži američki NATO |
Nek' me tuže kad sam p’jan, boli me briga |
Nek' mi sada rade šta god 'oće |
Nek' me sada vide kako rigam |
'Ajde izađ'te svi iz baze da vas prebijem |
Jeb’o li vas onaj šupak Eminem, da vas jeb’o |
Proš'o sam kraj baze, ulazim u šumarak |
S desne strane mi od potoka jarak |
Sve je oko mene mračno i to mi je strašno |
Pogledam na sat, ono 12 sati tačno |
Nešto iza mene šušnu, ja stade k’o pod ručnu |
Pogledam iza sebe reko': «'Ko ga jebe!» |
Nastavim dalje iza mene šušti k’o ludo |
Od straha mi se već uvuklo moje desno mudo |
Ma reko': «To je ludo, Edo ti ne vjeruješ u ove stvari |
Sjeti se priča o prikazama što pričaju stari!» |
Okrenem se naglo, totalna tišina |
Nastavim hodat' dalje, iza mene čuje se živina |
Čuje se stampedo, neki glas se dere: «Edo, sad si gotov!» |
Počeo sam trčat' k’o da u guzici imam motor |
Od silnog straha počeo sam molit' Allaha, Isusa i Krišnu, |
Od silnog straha u gaće ja pišnu' |
Reko': «Smiri se Edo, sve je to, ba, u tvojoj glavi.» |
Pogledam desno, vidim tam' nešto je u travi |
To je sigurno, ma reko' sigurno neki pas |
Kad se začu glas, kaže: «Maajka, eto nas!» |
Tješim se k’o fol, sigurno je alkohol |
Sigurno kumova trava, u svakoj kosti mi strava |
Rek’o sam sebi: «Edo, sve je OK |
Sjeti se one knjige od one Louise Hay |
Misli pozitivno, evo, tu je kraj Šumarku.» |
Začu se glas, kaže: «Drugi put ćemo ti jebat' majku. |
Hahaha…» |
Bom-bom — Mi smo prikaze! |
Bom-bom — Ne traži dokaze! |
Bom-bom — Nemoj tražit' nas! |
Bom-bom — Vrišti na sav glas! |
Još kilometar do kuće, a srce mi tuče |
Groblje je lijevo, reko': «Sad sam još gore najeb’o.» |
A možda i nisam, ja sam jedan dobar insan' |
Možda ima sreće pa da mirno završi veće, al' neće |
Iz jednog mezara izlazi nešto k’o para |
Tu se nešto ukazalo djedu, pričala mi stara |
Na putu ispred mene izleti crna mačketina |
Vidim je jasno, već sam rek’o osvjetljava mjesečina |
Joj, joj, Bože moj, mačka na putu |
Čeka me, ne bježi, kad sam joj priš'o, ona reži |
Prolazim kraj nje, pravim se, ne obraćam pažnju |
Razmišljam o pecanju, mesu na ražnju |
Razmišljam o muzici, o Laninoj guzici, hip-hop-u |
A jebena mačka me prati u stopu |
A onda se začu, onako glas k’o u plaču |
Kaže: «Na tebi je red, zadnji put ti se izvuk’o djed.» |
Sijed, blijed počnem trčat', do kuće sam par koraka |
Vidim upaljeno svjetlo, dobro, budna je majka |
«Otvaraj stara! |
Stara, de' otvori vrata!» |
«Tiše, Edo sine, znaš da spava ti tata!» |
Trebalo je dva sata da se smirim, familiji da kažem |
Svi su mislili da umišljam, serem i da lažem |
Jedina koja mi vjeruje sve ovo je moja majka |
Jedino ona shvaća zašto se i sada bojim mraka |
Bom-bom — Mi smo prikaze! |
Bom-bom — Ne traži dokaze! |
Bom-bom — Nemoj tražit' nas! |
Bom-bom — Vrišti na sav glas! |
(переклад) |
Я був у шинку біля Делі, це село поруч з моїм |
Ми знову загрібали |
Дивилися матч, вболівали, плакали, сміялися |
Поки у нас було мезе, а як бути, коли мезе закінчилося |
Він почав говорити дурниці |
Жир за лайно, сказав куму, щоб мене забрав |
Кум мені каже: «Ні», він пив чеське пиво |
Що я скажу: «Люди, я зараз додому пішки» |
А ноги важкі, це все від випивки |
Маю три кілометри, маю чотири плуги |
У мене немає іншого вибору, як пройти через це поле до американської бази |
Ну, з гаю на цвинтар |
Я маю йти за цими чотирма стежками |
Я п'ю, а місяць слідом |
Я вже близько до бази, чути генератори |
Пописаю там і потягнуся по дорозі |
Нічого за це, нехай американське НАТО судиться зі мною |
Нехай на мене судяться, коли я п'яний, мені все одно |
Нехай тепер роблять зі мною, що хочуть |
Нехай тепер бачать, як я відригую |
Давайте всі геть з бази, щоб я вас побив |
Цей мудак Емінем трахнув тебе, так |
Я пройшов повз базу, зайшовши в гай |
Справа від струмка — канава |
Навколо мене все темно і мені страшно |
Дивлюся на годинник, рівно 12 |
За спиною щось шарудить, стою, як під рукою |
Я озирнувся позаду і сказав: "Хто він, біса?" |
Я продовжую позаду, шелестячи, як божевільний |
Моє праве яєчко вже втягнулося від страху |
Ма сказала: «Це божевілля, Едо, ти не віриш у ці речі». |
Пам’ятає розповіді про розповіді старих!» |
Я різко обертаюся, повна тиша |
Я йду далі, чую за собою домашню птицю |
Чути тисняву, голос кричить: «Едо, ти готовий!» |
Я почав бігти, наче в мене в дупі був мотор |
З великого страху я почав молитися Аллаху, Ісусу і Крішні, |
Я мочу в штани від страху |
Він сказав: «Заспокойся Едо, це все в твоїй голові». |
Дивлюся праворуч, бачу, щось лежить у траві |
Це точно, це точно собака |
Коли лунає голос, він каже: «Мамо, ми тут!» |
Тішусь, як дурень, мабуть, алкоголь |
Напевно кумова трава, Боюся в кожну кістку |
Я сказав собі: «Едо, все добре |
Згадайте цю книгу Луїзи Хей |
Думайте позитивно, ось де кінець Шумарко». |
Почувся голос, який сказав: «Іншим разом ми будемо трахнути твою маму». |
Ха-ха-ха..." |
Бом-бом — Ми — погляди! |
Бом-бом — Не шукай доказів! |
Бом-бом — Не шукайте нас! |
Бом-бом — Кричи на весь голос! |
Ще кілометр до дому, а серце щемить |
Кладовище зліва, сказав: «Тепер мені ще гірше». |
А може й ні, я хороша людина" |
Може, йому й пощастить закінчити раду мирно, але ні |
З однієї могили йде щось наче пара |
Щось там дідові показалося, розповідала мені стара |
Переді мною на дорогу вилітає чорний кіт |
Я бачу це чітко, як я вже сказав, місячне світло освітлює його |
Ой, ой, боже, кіт на дорозі |
Вона мене чекає, не тікай, коли я підійшов до неї, вона гарчала |
Проходжу повз неї, вдаю, не звертаю уваги |
Думаю про рибалку, м'ясо на рожні |
Я думаю про музику, Ланину дупу, хіп-хоп |
І довбаний кіт слідує за мною |
А потім почувся звук, схожий на плач |
Каже: «Твоя черга, минулого разу дідусь викрутився». |
Сивий, блідий, біжу, до хати вже кілька кроків |
Я бачу світло, добре, мама не спить |
«Відчини, старий! |
Стара, відчини двері!» |
«Тихо, сину Едо, ти ж знаєш, що твій тато спить!» |
Дві години знадобилося, щоб заспокоїтися, розповісти рідним |
Усі думали, що я вигадую, дурню й брешу |
Єдина, хто вірить мені в це все, це моя мама |
Тільки вона розуміє, чому я досі боюся темряви |
Бом-бом — Ми — погляди! |
Бом-бом — Не шукай доказів! |
Бом-бом — Не шукайте нас! |
Бом-бом — Кричи на весь голос! |