| У час, коли на землі правили герої
|
| Ніч прийде на наше відродження
|
| На закривавлених каменях на полях у Вітеруні лежить
|
| Як захід сонця зараз на Тамріелі
|
| Рани, які ми з часом знайдемо, загояться
|
| Але скоро дракон повернеться з простору і часу
|
| Довгою буде мандрівка, через найхолодніші ночі, на яких ми їдемо
|
| Де вершники перебивають їх усіх
|
| І їх згвалтують і спалюють заживо
|
| Послухайте нашу чарівну історію, написану на вітер
|
| Коли зло приходить сьогодні ввечері, щоб забрати їхнє життя
|
| Бійтеся, що кінець наближається зараз
|
| Тримайте лінію, тримайте нашу землю міцною
|
| Усі бояться темних сторожів ночі
|
| Непохитно сьогодні ввечері ми їх розгромимо
|
| За втрачену подорож до кінця
|
| Подивіться, як літає орел, подивіться, як воїни б’ються і вмирають
|
| Подивіться, як блискавка розбиває небо, ми останні дракононароджені
|
| До гори, на яку ми мусимо піти, сталевий спалах розгромить наших ворогів
|
| До вогню пекла внизу ми останні дракононароджені
|
| Наша подорож веде нас взагалі і далі
|
| На землі на заході й захід сонця
|
| Де кам’яні стовпи перегороджують шлях усім, хто намагається
|
| Співи, виписані на стародавніх стінах
|
| Крики минулого лунають у залах
|
| Тепер чарівники підносяться зі своєї сторожової вежі в небі
|
| Вперед через холодні землі впродовж нескінченних ночей і днів
|
| Попереду багато небезпек і багато ворогів, з якими ми мусимо зіткнутися
|
| Крізь болота печалі та ліси, позбавлені світла
|
| Але очі Шора дивляться на нас сьогодні ввечері
|
| Відчуйте, що наш час настав
|
| Тримайте лінію, тримайте нашу землю міцною
|
| Тепер подивіться, як горять їхні замки
|
| Наші мечі та сокири туга
|
| До богів на високо ми тепер підіймаємося
|
| Подивіться, як літає орел, подивіться, як воїни б’ються і вмирають
|
| Подивіться, як блискавка розбиває небо, ми останні дракононароджені
|
| До гори, на яку ми мусимо піти, сталевий спалах розгромить наших ворогів
|
| До вогню пекла внизу ми останні дракононароджені
|
| Під блідими згасаючими зірками ми спимо сьогодні вночі
|
| Бо наш пошук забере нас далеко й так довго
|
| Але зі сходом сонця на далекому східному небі
|
| Ніколи не вклоняйся, бо прийде наше царство
|
| Подивіться, як літає орел, подивіться, як воїни б’ються і вмирають
|
| Подивіться, як літає орел, подивіться, як воїни б’ються і вмирають
|
| Подивіться, як блискавка розбиває небо, ми останні дракононароджені
|
| До гори, на яку ми мусимо піти, сталевий спалах розгромить наших ворогів
|
| До вогню пекла внизу ми останні дракононароджені |