| Життя — біда, не знаю, як воно вийшло
|
| Смерть, втілення всіх наших днів
|
| У минулому ми не мали вибору почути чи бути голосом
|
| Закрийте очі і уявіть, як демона виникає
|
| Ви знаєте, що розсудливість не така, як вона має бути
|
| І тепер це нещастя зайняло нову позицію
|
| У країні тисячі душ ми продовжимо крізь дощ
|
| На сонце будемо рухатися разом із спогадами вбитих
|
| Коли я бачу цю людяність і зло, яким вони стали
|
| Ми підійшли до точки неповернення, і ви благаєте просто…
|
| Ще раз, щоб втекти від усього цього божевілля
|
| Ще раз звільнитися від усього цього смутку
|
| І в останній раз бути тим, хто розуміє
|
| Моя душа і мій дух триватимуть вічно
|
| Іноземна валюта, ваш платіж кров’ю
|
| Смерть — доля всіх наших шляхів
|
| У темряві ти ховаєшся, за кого чи що не можеш сказати
|
| Коли я бачу, як сила демона оживає
|
| Ви знаєте, що розсудливість не така, як вона має бути
|
| І тепер це нещастя зайняло нову позицію
|
| На крилах орлів, які летять, дивлячись на сонце
|
| Досягнути золотого горизонту, коли війна буде виграна
|
| Чи бачиш ти розпусту й лезо смерті, які прийшли за тобою
|
| На вітрі мук назавжди ти будеш плакати лише…
|
| Ще раз, щоб втекти від усього цього божевілля
|
| Ще раз звільнитися від усього цього смутку
|
| І в останній раз бути тим, хто розуміє
|
| Моя душа і мій дух триватимуть вічно |