| Закрийте очі, почуйте грім і дощ
|
| Страх усередині мучливого болю
|
| Бо лишаються крики світу й останні життя
|
| Прикніть своє серце, присягніть померти заради їхньої вигоди
|
| Глибоко всередині повільно згасає
|
| І залишається останній подих, і страх перетворюється на лють
|
| Замкнений у світі занепалими злими душами
|
| Розірваний на частини за твоє божевільне життя
|
| Зараз горить у моїй свідомості, щоб утримати моє життя
|
| Простягни руку й помри у полум’ї
|
| Дивіться крізь брехню та їхні незмінні очі
|
| Зараз час захищати свою землю
|
| Доля подзвонить, щоб нагадати нам усім зараз
|
| Летіть безкоштовно так далеко звідси
|
| Це життя, як ми знаємо, закінчиться
|
| У мріях про вічний біль
|
| Нині полеглий знову встає
|
| Крізь вогонь, крізь полум'я Як сонце знову встане
|
| Загублений у часі
|
| Загублений у космосі
|
| До кінця всіх їхніх днів
|
| Побачте їх нескінченні шляхи божевілля
|
| Квест збочений не повинен був бути
|
| У вогні тепер вічно горітимуть вічно
|
| Тож звільніть своє серце, залиште своє життя далеко позаду
|
| У холодному зимовому небі втечіть внутрішній біль
|
| Тепер відчуйте, як ваша душа загублена в морях вічності
|
| Щодня це життя, захист і полум’я юності не закінчуються
|
| Протягом усього життя, шукаючи, ми повинні боротися з вічним болем
|
| Так самотній у світі далеко
|
| Спогади про сон залишаться
|
| Оскільки світ охолоджується, а наше життя марне
|
| Вогонь у моїй душі назавжди воскресне
|
| Зараз у мене немає нічого, щоб згадати
|
| Розбитий страх перед темною ніччю
|
| Безкоштовно катайтеся нескінченними морями
|
| Остання завіса падає
|
| Зріжте землю знизу
|
| Час блокування та завантаження
|
| Крізь вогонь, крізь дощ
|
| Далеко через далекі рівнини
|
| Відчуйте вітер під сталлю
|
| Коли ваш розум стає божевільним
|
| Збережи біль від усього людства
|
| Їхні прогулянки нашою долею
|
| За свободу тепер ми знову повстаємо за всіх
|
| Тож звільніть своє серце, залиште своє життя далеко позаду
|
| У холодному зимовому небі втечіть внутрішній біль
|
| І коли спогади залишилися позаду
|
| І дні минули назавжди, втрачені в моїй свідомості
|
| Тепер відчуйте, як ваша душа горить у морях вічності
|
| Кожен день цього життя захищаючи і полум’я юності не закінчується
|
| У життєвому пошуку ми мусимо боротися з вічним болем
|
| Ми боремося з вічним болем |