| Тихий крик і розбиті мрії про те, що ми залишили у сімнадцять
|
| Все ще загублений у нещасті й болю, що криються всередині
|
| Тільки тут боротьба за дихання, яка все ще шукає істину, щоб почерніти від палаючого вогнища, що глибоко в моїй свідомості
|
| Далеко за втраченим горизонтом, що стоїть на берегу
|
| За морями їхні серця будуть кровоточити це життя, на яке ми чекаємо
|
| Скуштуйте сталь від болю, на коліна ви вклоняєтеся заради слави, яку ми захищаємо
|
| Наші занепалі душі знову піднімуться на боротьбу
|
| Залишайся зі мною цієї ночі, ми будемо разом
|
| Майбутнє в наших руках ми будемо боротися із наближенням свободи
|
| Стань тут зі мною, бо ми будемо жити вічно
|
| Сьогодні вночі ми стоїмо і дивимося на все
|
| Дощ, що падає, приховає біль, що лежить під палаючим полум’ям
|
| Уся надія зникла, тому продовжуйте, поки світ не впаде
|
| Встаньте, щоб померти даремно, тепер життя ніколи не буде таким, як було
|
| Наше власне спасіння наближається, почуємо поклик темряви
|
| Небо падає гром, грози стоять перед світом
|
| Зараз ми вигнані на безплідні пустки, щоб битися з ордою демонів
|
| Їдучи далі крізь чорну темряву, перетинаючи безкрайні піски
|
| Ми відпливаємо від нашої перемоги
|
| Залишайтеся тут зі мною разом ми будемо сильнішими
|
| Пліч-о-пліч ми завойовували землі й штурмували моря
|
| Помри тут зі мною ми більше не відчуваємо цього болю
|
| Зараз і назавжди ми будемо У мому серці в душі Я не керований
|
| Лети через гори і до далекого сонця
|
| Сльози вічно, ми плачемо, як і раніше
|
| Відчуйте руйнування мого тіла
|
| Звільни мене
|
| Лети через гори і до далекого сонця
|
| Сльози вічно, ми плачемо, як і раніше
|
| Відчуйте руйнування мого тіла
|
| Звільни мене
|
| Лети через гори і до далекого сонця
|
| Сльози вічно, ми плачемо, як і раніше
|
| Відчуйте руйнування мого тіла
|
| Звільни мене |