| Як же мені тебе привабити?
|
| Вроду до тебе в переходах не віднайти.
|
| Знати принаймні хто є ти, де ти,
|
| Потім вагатись підійти чи не підійти.
|
| Скільки питань,
|
| Заморочених зізнань.
|
| Як же тобі мене пробачити?
|
| Правду серед брехні так важко побачити.
|
| Люди продовжують судачити,
|
| Яка різниця винен я, чи ти?
|
| Нам би відкинути образи і далі йти,
|
| Образи і далі йти…
|
| Настане той день,
|
| Зберу я у віхоть солому пісень,
|
| Позичу десь сили,
|
| Щоб тії слова за живе вас вкусили
|
| Настане та мить: взлетить і розтане усе як і в мить.
|
| Настане той день…
|
| Настане той день…
|
| Як заховатися від заздрощів?
|
| Як обійти нам каббалу зоряних борщів,
|
| Щоб не заляпали лайна дощі?
|
| Не перешло на х зна що золото душі.
|
| Доле моя, може інший, може я
|
| Може інший, може і я…
|
| Настане той день,
|
| Зберу я у віхоть солому пісень,
|
| Позичу десь сили,
|
| Щоб тії слова за живе вас вкусили
|
| Настане та мить: взлетить і розтане усе як і в мить.
|
| Настане той день…
|
| Настане той день…
|
| Настане той день,
|
| Зберу я у віхоть солому пісень,
|
| Позичу десь сили,
|
| Щоб тії слова за живе вас вкусили
|
| Настане та мить: взлетить і розтане усе як і в мить.
|
| Настане той день…
|
| Настане той день… |