| На небі немає хвиль
|
| І я не її типаж
|
| В очах Пасадени пляж
|
| За дуже i дуже багато миль
|
| Це все, як короткий метр
|
| Крізь терни і до біса
|
| Їх рейс десь на Ібіца
|
| Впізнала – і ось тепер
|
| Чи ти музикант, чувак?
|
| Не бійся, я не вкушу
|
| У мене за дві літак, так
|
| Лише на льоту пишу
|
| Я слухала твій альбом
|
| Із тим, кого вже нема
|
| Так добре було разом
|
| Не слухаю, бо сама
|
| Давні наші подорожі кудись
|
| Почуттів спалахів білий дим
|
| Я його записував не тобі
|
| Але в нім ви разом з ним.
|
| Там захований наш таємний код
|
| Там кохання на землі й на небі
|
| Я його записував не тобі
|
| А тепер він твій на 100%
|
| Твій на 100%
|
| Хоча я не бував там, де ти була
|
| Історія моя – не уяви витвір
|
| Слова я ці тоді не кидав на вітер
|
| Про те, що жар пізнала лише зола
|
| Ми назбирали вражень на цей альбом
|
| Най музика хоч трошки лікує рани
|
| Робили його без грошей і не для шани
|
| Бачу, що все це було намарно!
|
| Давні наші подорожі кудись
|
| Почуттів спалахів білий дим
|
| Я його записував не тобі
|
| Але в нім ви разом з ним.
|
| Там захований наш таємний код
|
| Там кохання на землі й на небі
|
| Я його записував не тобі
|
| А тепер він твій на 100%
|
| Твій на 100%
|
| Здається, лиш final call
|
| Швиденько бігом біжи
|
| Я теж ті рядки прожив
|
| З тією, що тепер задалеко
|
| А ось і мій екіпаж
|
| Не раз і не два вже так
|
| Ні-ні, я не твій типаж
|
| І зранку знов на літак
|
| Давні наші подорожі кудись
|
| Почуттів спалахів білий дим
|
| Я його записував не тобі
|
| Але в нім ви разом з ним.
|
| Там захований наш таємний код
|
| Там кохання на землі й на небі
|
| Я його записував не тобі
|
| А тепер він твій на 100%
|
| Твій на 100% |