Переклад тексту пісні Ягодка-малинка - Божья Коровка

Ягодка-малинка (оригінал)

Летний вечер звездочки зажег,
Я хватаю с полки пирожок
И смотрю украдкой на твое крыльцо,
На твое румяное лицо.
И смотрю украдкой на твое крыльцо,
На твое румяное лицо.
Завтра утром в садик я пойду,
Для тебя там ягодку найду,
Ягодку малинку, спелую красу
Я тебе в ладошке принесу.
Ягодку малинку, спелую красу
Я тебе в ладошке принесу.
А когда пожалует сама
Белая красавица зима,
Чтоб тебя укутать в снежную метель,
Я пойду за тридевять земель.
Чтоб тебя укутать в снежную метель,
Я пойду за тридевять земель.
Я тебя от холода спасу,
На руках до дома донесу,
Отогрею руки, трону за плечо,
Поцелую в губы горячо.
Отогрею руки, трону за плечо,
Поцелую в губы горячо.
Поцелую в губы горячо.
Поцелую в губы горячо.
Поцелую в губы горячо.

Ягодка-малинка (переклад)

Вечір літній зорі розпалив на шовковій вежі,
Я з полиці вихоплюю пиріжок — дитинний скарб ночі,
І нишком кидаю погляд на твоє ґанок, мов на пристань світла,
На обличчя твоє, що рум’янцем виграє, як світанкова квітка.
І нишком кидаю погляд на твоє ґанок, мов на пристань світла,
На обличчя твоє, що рум’янцем виграє, як світанкова квітка.
Завтра зранку, коли роси ще сплять у траві,
Я рушу в сад, щоб відшукати для тебе ягоду мрії,
Малину, мов вогник, стиглу розкіш літа,
Я у долонях, як скарб, її принесу для тебе.
Малину, мов вогник, стиглу розкіш літа,
Я у долонях, як скарб, її принесу для тебе.
А коли ступатиме безмовно сама
Біла володарка-краса, зима,
Щоб тебе огорнути у танець хурделиці, в завію сну,
Я рушу за обрій, за тридев’ять земель, в полон снігів.
Щоб тебе огорнути у танець хурделиці, в завію сну,
Я рушу за обрій, за тридев’ять земель, в полон снігів.
Я від стужі тебе врятую, мов полум’я вічне,
На долонях до дому несу — легка, мов подих, ти.
Розігрію долоні, торкнуся твого плеча крилато,
І гаряче вуста твої цілую, як відлуння грози.
Розігрію долоні, торкнуся твого плеча крилато,
І гаряче вуста твої цілую, як відлуння грози.
І гаряче вуста твої цілую, як відлуння грози.
І гаряче вуста твої цілую, як відлуння грози.
І гаряче вуста твої цілую, як відлуння грози.