| Знову очі твої великі, повні вогню,
|
| З фотографії весняної дивляться на мене.
|
| Так цвіте твоя посмішка, ранньою весною,
|
| Випромінюючи світло чарівне тепле і живе
|
| Пр.:
|
| Всюди зі мною твій погляд неземний,
|
| Я бачу в ньому все, де ти, що з тобою.
|
| Варто мені тільки глянути в очі твої.
|
| Переді мною запалює свій екран
|
| Нічний небо бездонний океан,
|
| При світлі місяця мені в дзеркалі очей твоїх
|
| Видно весь всесвіт,
|
| У їхньому відображенні сяє крихке світло
|
| Далеких зірок і загадкових планет,
|
| Весь світ весни теплом твого кохання зігрітий.
|
| Я візьму тебе в долоні і пригорну до грудей,
|
| Якщо на весняному фоні, раптом підуть дощі.
|
| А коли блищить блискуче сонце промінь у ріці,
|
| Ти смієшся як жива у мене в руці.
|
| Пр:
|
| Повсюди зі мною твій погляд неземний
|
| У ньому тане сніг ранньою весною
|
| Знову попливе від тепла любові твоєї.
|
| Вчора я довго дивився в твої очі
|
| І раптом велика кришталева сльоза
|
| Виблискуючи, як лід, скотилася з них
|
| І обпалила моє серце.
|
| Вона впала, розбившись як скло,
|
| І перетворилася на весняне тепло,
|
| Розтанув, як сніжинка, на моїй долоні. |