Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Не верь мужикам, виконавця - Billy's Band.
Дата випуску: 31.08.2005
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Російська мова
Не верь мужикам(оригінал) |
Это случилось в центре, на улице Роз |
Осенней темной ночью, я был полон слез, |
Я бродил по тротуарам, пугаясь собственной тени, |
И я курил как дизель, и дрожали колени… |
Мои шаги были реквиемом, мой голос воем, |
Я знал, что все это будет, но не знал, что так скоро, |
И я совсем не хотел возвращаться домой |
И напоил двух проституток с Малой Морской… |
Когда я увидил лицо одной из них в отражениии зеркала гардероба, |
Эти глаза белые, зрачки — точки, в голосе — тревога, |
Мне показалось, то ли померещилось, ничего не понимаю, |
Она сказала: «Я тоже не знаю, откуда тебя знаю…» |
Мы долго сидели в баре, «красотки» пили джин, |
На нас уже косился непонятный господин, |
Так, болтали ни о чем, да и не болтали особенно, но все же |
И, невзначай, узнал от них я случай один (о, Боже…) |
Была у них подруга по имени Кристель… |
(Имя, конечно, странное, как у булочки, с темной улочки), |
Какой-то странный миллионер поселил ее в отель, |
Кувыркаясь в лимузине и утопая в кокаине, |
К утру сменила стоптанные туфли на Балдинини. |
Она умирала от любви, просто дохла от счастья, |
А в золотистых облаках таилось ненастье, |
«Это мой принц!!!" — кричала она, |
«Тот единственный, которого я столько ждала!!!» |
Ее обнаружили мертвой в одном из номеров, |
Лежащей в луже крови, в колыбели из ковров, |
И на надгробье глаза ее и век не устанут |
Кричать: «Не верь мужикам, все равно обманут!» |
(переклад) |
Це сталося в центрі, на вулиці Троянд |
Осінньої темної ночі, я був повний сліз, |
Я блукав тротуарами, лякаючись власної тіні, |
І я палив як дизель, і тремтіли коліна... |
Мої кроки були реквіємом, мій голос виттям, |
Я знав, що все це буде, але не знав, що так скоро, |
І я зовсім не хотів повертатися додому |
І напував двох повій з Малою Морською... |
Коли я побачив обличчя однієї з них у відображенні дзеркала гардероба, |
Ці очі білі, зіниці — точки, в голосі — тривога, |
Мені здалося, то ли примріялося, нічого не розумію, |
Вона сказала: «Я теж не знаю, звідки тебе знаю ...» |
Ми довго сиділи в барі, «красуні» пили джин, |
На нас уже косився незрозумілий пан, |
Так, говорили ні про що, так і не говорили особливо, але все ж |
І, ненароком, дізнався від них я випадок один (о, Боже…) |
Була у них подруга на ім'я Крістель… |
(Ім'я, звичайно, дивне, як у булочки, з темної вулички), |
Якийсь дивний мільйонер поселив її в готель, |
Перекидаючись в лімузині і потопаючи в кокаїні, |
На ранок змінила стоптані туфлі на Балдініні. |
Вона вмирала від любові, просто здихала від щастя, |
А в золотистих хмарах таїлася негода, |
«Це мій принц!!!» - кричала вона, |
«Той єдиний, якого я стільки чекала!!!» |
Її виявили мертвою в одному з номерів, |
Що лежить у калюжі крові, у колиски з килимів, |
І на надгробки очі її і століття не втомлюються |
Кричати: «Не вір мужикам, все одно обдурять!» |