Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Дневники, виконавця - Ассаи. Пісня з альбому Фаталист, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 17.10.2013
Лейбл звукозапису: Студия СОЮЗ
Мова пісні: Російська мова
Дневники(оригінал) |
Откуда я знаю тебя? |
Бубновая два, вспомни соло, |
Я читала твои дневники, начиная с самого первого слова, |
Светом белой луны, вдыхая янтарный туман, |
Я буду с тобой навсегда, на затертой бумаге только одна, |
Внезапные встречи после теплого дня зажгут щеки. |
Ему будут являться руки и гладить грубые губы ладонью, |
На том берегу между сбитыми тактами горит алый рассвет, |
В этом теле, пылая, он знает, как вымереть бег, в клетке лет |
Блеск. |
Это все об основах любви. |
Манит к теплому телу запрет, прикоснуться на миг, |
В сладком тумане, в этом приторном запахе рук, после полуночи будь в городе |
двух. |
Чернила писали в тетрадь все о том же, между пунктами лекций, |
Сознание спит, но я слышу механику этого сердца, |
Едва ли твой сотканный свет будет один в этих краях, |
Я вижу, как он уходит в туман, обезумев и сам, |
Неровные строки и те кто писал, я видел размытые каплями «Л», |
Тела, оставленных наедине, |
Босыми ногами, вдали, я слышал ту, что манила на мель, |
Черное облако, как времени век тихо парило над ней. |
(переклад) |
Звідки я знаю тебе? |
Бубнова два, згадай соло, |
Я читала твої щоденники, починаючи з першого слова, |
Світлом білого місяця, вдихаючи янтарний туман, |
Я буду з тобою назавжди, на затертому папері тільки один, |
Раптові зустрічі після теплого дня запалять щоки. |
Йому будуть руки і гладити грубі губи долонею, |
На березі між збитими тактами горить червоний світанок, |
У цьому тілі, палаюча, він знає, як виміряти біг, у клітині років |
Блиск. |
Це все про основи кохання. |
Вабить до теплого тіла заборона, доторкнутися на миг, |
У солодкому тумані, в цьому нудотному запаху рук, після півночі будь у місті |
двох. |
Чорнило писали в зошит усе про те, між пунктами лекцій, |
Свідомість спить, але я чую механіку цього серця, |
Коли твоє зіткане світло буде одне в цих краях, |
Я бачу, як він іде в туман, збожеволівши і сам, |
Нерівні рядки і те хто писав, я бачив розмиті краплями «Л», |
Тіла, залишених наодинці, |
Босими ногами, вдалині, я чув ту, що манила на мілину, |
Чорна хмара, як вік повік тихо ширяла над нею. |