Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Дневники, виконавця - Ассаи. Пісня з альбому Фаталист, у жанрі Русский рэпДата випуску: 17.10.2013
Лейбл звукозапису: Студия СОЮЗ
Мова пісні: Російська мова
Дневники(оригінал) |
| Откуда я знаю тебя? |
| Бубновая два, вспомни соло, |
| Я читала твои дневники, начиная с самого первого слова, |
| Светом белой луны, вдыхая янтарный туман, |
| Я буду с тобой навсегда, на затертой бумаге только одна, |
| Внезапные встречи после теплого дня зажгут щеки. |
| Ему будут являться руки и гладить грубые губы ладонью, |
| На том берегу между сбитыми тактами горит алый рассвет, |
| В этом теле, пылая, он знает, как вымереть бег, в клетке лет |
| Блеск. |
| Это все об основах любви. |
| Манит к теплому телу запрет, прикоснуться на миг, |
| В сладком тумане, в этом приторном запахе рук, после полуночи будь в городе |
| двух. |
| Чернила писали в тетрадь все о том же, между пунктами лекций, |
| Сознание спит, но я слышу механику этого сердца, |
| Едва ли твой сотканный свет будет один в этих краях, |
| Я вижу, как он уходит в туман, обезумев и сам, |
| Неровные строки и те кто писал, я видел размытые каплями «Л», |
| Тела, оставленных наедине, |
| Босыми ногами, вдали, я слышал ту, что манила на мель, |
| Черное облако, как времени век тихо парило над ней. |
| (переклад) |
| Звідки я знаю тебе? |
| Бубнова два, згадай соло, |
| Я читала твої щоденники, починаючи з першого слова, |
| Світлом білого місяця, вдихаючи янтарний туман, |
| Я буду з тобою назавжди, на затертому папері тільки один, |
| Раптові зустрічі після теплого дня запалять щоки. |
| Йому будуть руки і гладити грубі губи долонею, |
| На березі між збитими тактами горить червоний світанок, |
| У цьому тілі, палаюча, він знає, як виміряти біг, у клітині років |
| Блиск. |
| Це все про основи кохання. |
| Вабить до теплого тіла заборона, доторкнутися на миг, |
| У солодкому тумані, в цьому нудотному запаху рук, після півночі будь у місті |
| двох. |
| Чорнило писали в зошит усе про те, між пунктами лекцій, |
| Свідомість спить, але я чую механіку цього серця, |
| Коли твоє зіткане світло буде одне в цих краях, |
| Я бачу, як він іде в туман, збожеволівши і сам, |
| Нерівні рядки і те хто писав, я бачив розмиті краплями «Л», |
| Тіла, залишених наодинці, |
| Босими ногами, вдалині, я чув ту, що манила на мілину, |
| Чорна хмара, як вік повік тихо ширяла над нею. |