| Ми з тобою дрейфуємо під мінливими припливами
|
| Дочекайтеся завтра, ми побачимо схід сонця
|
| Ти і я до кінця всіх наших днів
|
| Ми все ще тут живі й здорові й чекаємо
|
| Під червоними місяцями
|
| Скручене коріння засліплює їхні душі до неба
|
| Руки долі тримають одну ногу в могилі
|
| Криваво-червоне небо кровоточить від втомлених очей
|
| Вогнем і сіркою світ спалахнув
|
| Високо на пагорбі нижче тут і після
|
| Самопомазана проповідь у хорі
|
| Радість і армії захоплення
|
| Це рай чи пекло, скажи мені, хто твій господар
|
| І кланяються, і моляться, і сповідаються
|
| Смертні переслідують ангелів
|
| Летіти на край потойбічного світу
|
| Вірні очі дивляться в небо
|
| І все одно на вас чекають
|
| Примари пророків, поховані під соборами
|
| Склепінчасті шпилі, зведені до Елізіума
|
| Позолочені язики та Ковчег Завіту
|
| Сувої Мертвого моря і за ким дзвонить дзвін
|
| Їздить через ніч, як грім
|
| Одкровення 634
|
| Сліпі архітектори передбачають Армагеддон
|
| Це кінець всіх днів, божественно санкціонований геноцид
|
| І кланяються, і моляться, і сповідаються
|
| Смертні переслідують ангелів
|
| Летіти на край потойбічного світу
|
| Вірні очі дивляться в небо
|
| Все одно вони чекають на вас
|
| Поки ми з тобою дрейфуємо на мінливих припливах
|
| Дотримуйтесь завтра, ми побачимо схід сонця
|
| Ти і я до кінця всіх наших днів
|
| Ми все ще тут живі й здорові під червоними місяцями
|
| Не відводь погляду, ніколи
|
| Невинність уяви в цьому світі не триватиме вічно
|
| Очі блукають від колиски дива
|
| Прокидається від неспокійного сну
|
| Через вдову до неба
|
| Сутінки до мрії
|
| Сниться сни до спогаду
|
| Цікаво, що тримає небо
|
| Мати вона обіймає вічні, співаючи колискові
|
| Прослизає крізь маленькі ручки, як намальовані метелики
|
| Намагаюся вловити спогади, перш ніж вони відлетять
|
| Усе, що ми є, передбачене й замасковане
|
| Сумно передчуваючи зиму, невинність повільно вмирає
|
| Обриси на вчорашніх пісках
|
| Втомлені очі дивляться в небо і дивуються
|
| Прекрасна простота розчиняється з кожним написаним словом
|
| Ефірний звук тиші, якого ми ніколи не чули
|
| Глиняні ноги богів увічнені кожною рукою смертного
|
| З’єднані недоліки змушують камінь і міномет з гуркотом валити на землю
|
| Жоден камінь, який ми залишили на камені, не показує, ким ми ніколи не могли б бути
|
| Поставлені запитання відкривають більше питань у глибоких морях таємниць
|
| Він ллє ілюзії, топить громові порожні душі
|
| Йде дощ, але ми вмираємо, дощ і ми вмираємо
|
| І кланяються, і моляться, і сповідаються
|
| Смертні переслідують ангелів
|
| Летіти на край потойбічного світу
|
| Як довго, скільки вони мають чекати на вас?
|
| Поки ми з тобою дрейфуємо на мінливих припливах
|
| Дотримуйтесь завтра, ми побачимо схід сонця
|
| Ти і я до кінця всіх наших днів
|
| Ми все ще тут живі й здорові під червоними місяцями
|
| Примари пророків, поховані під соборами
|
| Свідчити, будеш свідчити, свідчити
|
| Котиться крізь ніч, як грім
|
| Свідчити, будеш свідчити, свідчити |