Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Bříza, виконавця - Aneta Langerova. Пісня з альбому Na Radosti, у жанрі Поп
Дата випуску: 27.11.2014
Лейбл звукозапису: Art Shock
Мова пісні: Чеський
Bříza(оригінал) |
Z naší staré břízy se od mala ráda dívám do kraje |
Jak žitné pole v dálce pod horama zase létem dozraje |
Jako vítr se potokem pod námi další voda prožene |
Ach jak hořké, hořké je zklamání, když člověka dožene |
Už je to tak dávno, co naposled za ruku jsem tě držela |
Kolik sněhů tálo, tolik je to let, co naše píseň dozněla |
Jako vítr větve stromů prohání a pak jim hlavy zaplete |
Ach jak lehké, lehké je lidské konání, než s tebou láska zamete |
Tak si zapískám a vzpomenu si |
Na venkovský ráj, na káči, na husy |
Tak si zapískám a vše zlé zaženu |
Z břízy už nikdy dolů neslezu |
Možná by se zdálo, že tenhle svět je pro mě keřem trnovým |
Však to za to stálo, tak chutná pelyněk a já se na tebe nezlobím |
Jako vítr, když babí léto rozhání a dětem draky přinese |
Ach jak křehké, křehké je poznání, že někdo jiný najde se |
Tak si zapískám a vzpomenu si |
Na venkovský ráj, na káči, na husy |
Tak si zapískám a vše zlé zaženu |
Z břízy už nikdy dolů neslezu |
(переклад) |
Зі своєї старої берізки я змалку люблю дивитися на край |
Як житнє поле вдалині під горами знов визріє влітку |
Як вітер, через потік під нами тече більше води |
О, яке гірке, гірке розчарування, коли його наздоганяєш |
Так давно я востаннє тримав мою руку |
Кількість снігу, що розтанула, роки пройшли наша пісня |
Як вітер віє гілки дерев, то вони обплутують свої голови |
О, як легкі, легкі людські дії, перш ніж любов пронесе вас |
Тож буду свистіти і згадувати |
У сільський рай, на качку, на гусей |
Тож я буду свистіти й проганяти все лихе |
Ніколи більше не зійду з берези |
Може, цей світ здасться мені терновим кущем |
Адже воно того варте, тож полин смачний і я на вас не сержусь |
Як вітер, коли бабине літо розвіює та приносить дітям драконів |
Ох, яке тендітне, тендітне знання, що хтось інший знайде себе |
Тож буду свистіти і згадувати |
У сільський рай, на качку, на гусей |
Тож я буду свистіти й проганяти все лихе |
Ніколи більше не зійду з берези |