| Яскраве сонце в зеніті, дзвенить будильник - respawn.
|
| На душі чи то Пітер, чи то Прип'ять, чи то Ghost town.
|
| Згущується в небі дим від заводів, що коптять.
|
| А тут, як водиться, дві біди – тренди та боти.
|
| Десь дрони збивають вороги, склади йдуть під укіс.
|
| Не з того піднявся ноги; |
| мігрені, невроз та психоз.
|
| Змінюються курси валют, канали та близькі брешуть -
|
| Мене це мало хвилює
|
| На вулиці дубак, на серці тлін і морок;
|
| В інтернеті, як завжди, хтось не має рації, але мені начхати!
|
| На вулиці дубак, скоріше б весна!
|
| Що мені ваші катастрофи та теракти, мені б не знати про них!
|
| На вулиці дубак, хочу зелений чай -
|
| Щоб хтось укрив е**ним пледом моє тіло -
|
| Адже на вулиці дубак! |
| Скоріше б весна!
|
| Що мені ваші катастрофи та теракти,
|
| Мені не знати про них; |
| на вулиці дубак!
|
| Ми просто лід під ногами майора;
|
| Ми просто "сніг" на хресті сутенера.
|
| Пара з рота прокурора; |
| так, потеплішає не скоро.
|
| Сонця, що не бачить місто, сам тут живе, наче Морлок.
|
| І тільки кров, як вода в батареї, холоне;
|
| І ми блукаємо тут у білій дикій пустелі.
|
| Несемо гріхи свої, неначе святині,
|
| Щоб поставити хрести їм у кеш всесвітньої трясовини.
|
| Двоє носок на носок, светр на светр та шарф;
|
| Шию обвив, як удав, ніс і рот щільно затиснувши.
|
| Зима якось пройде, як диво, настане весна.
|
| Тільки по ходу без нас.
|
| На вулиці дубак, на серці тлін і морок;
|
| В інтернеті, як завжди, хтось не має рації, але мені начхати!
|
| На вулиці дубак, скоріше б весна!
|
| Що мені ваші катастрофи та теракти, мені б не знати про них!
|
| На вулиці дубак, хочу зелений чай -
|
| Щоб хтось укрив е**ним пледом моє тіло -
|
| Адже на вулиці дубак! |
| Скоріше б весна!
|
| Що мені ваші катастрофи та теракти,
|
| Мені не знати про них; |
| на вулиці дубак! |