| Прохудилися кишені, так, зашити їх нікому,
|
| От і шляюся в устілку п'яний, бігаю від дзеркала.
|
| Навіть руп не тримається ні в руках, ні в приказці,
|
| А десь життя крутиться, далеко, чи близько.
|
| За горою, за морем — де ж ти, метушня?
|
| А в тихій моїй затоці чорти дихнуть — нудно їм.
|
| Сивина чи в бороду, біс в ребро – немає різниці.
|
| Стали люди гордими в будні і святами.
|
| Стали люди грамотні, десять класів кожному,
|
| А якщо менше — сорому, грамотні громадяни!
|
| А ось пам'ятаю, у комуналці ми, Новий рік — усім суспільством,
|
| Закусь, горілка — шкода лі, на ім'я, по батькові.
|
| А нині двері міцні, всі очі з ланцюжками,
|
| Що там твоєї фортеці — зв'язок тире та крапками.
|
| Сірники вийшли недавно, я вниз-вгору по сходи —
|
| Що в розплідник гавкаючий, думав, хтось розлютується.
|
| Я к ларьку: матуся, мовляв, сірник дай без черги.
|
| А вона у відповідь: «Давай, пішов, теж мені, синочечко!»
|
| Так от і налагодилися: від горщика до дизеля,
|
| А всі веселощі в радіо та і по телевізору.
|
| А знаєте, як хочеться, щоб по-людськи:
|
| За ім'ям, по батькові, ну, загалом, по-батьківському! |