Переклад тексту пісні В Афганистане - Александр Розенбаум

В Афганистане (оригінал)

Ах, какого дружка потерял я в бою.
И не сорок два года назад, а вчера.
Среди гор и песков, где сжигает жара всё вокруг,
Опаляя недетскую память мою.
- Слышишь, друг, мой дружок!
Мы взошли на некнижную ту высоту,
Под которой ты лёг.
Ах, какого дружка потерял я в бою!
Нам проклятая пыль забивала глаза.
И горел БТР.
В небе, как стрекоза, вертолёт.
И, как голос из прошлого, выкрик: "Вперёд!"
Словно нерв, оборвался до боли натянутый нерв.
И со склона пошла ему пуля навстречу в полёт.
Песок да камень.
Печальный свет чужой луны над головами.
Равняйсь на знамя!
Прощай, мой брат!
Отныне ты навеки с нами!
Прости, что ты погиб, а я всего лишь ранен.
В горах Афгани, в Афганистане.
Ах, какого дружка потерял я в бою!
Мы всю жизнь любили читать о войне.
Он не ведал никак, что вот выпадет мне под огнём
Его тело тащить за валун на спине.
Далека, тридцать метров...
Но как же была далека та дорога меж ночью и днём.
Песок да камень.
Печальный свет чужой луны над головами.
Равняйсь на знамя!
Прощай, мой брат!
Отныне ты навеки с нами!
Прости, что ты погиб, а я всего лишь ранен.
В горах Афгани, в Афганистане.
В Афганистане.
В Афганистане...

В Афганистане (переклад)

Ах, якого друга я втратив у бою.
І не сорок два роки тому, а вчора.
Серед гір та пісків, де спалює спека все навколо,
Опалюючи мою недитячу пам'ять.
- Чуєш, друже, мій друже!
Ми зійшли на некнижкову ту висоту,
Під якою ти ліг.
Ах, якого друга я втратив у бою!
Нам клятий пил забивав очі.
І горів БТР.
У небі, як бабка, вертоліт.
І, як голос із минулого, вигук: "Вперед!"
Мов нерв, обірвався до болю натягнутий нерв.
І зі схилу пішла йому куля назустріч у політ.
Пісок та камінь.
Сумне світло чужого місяця над головами.
Рівняйся на прапор!
Прощай, мій брате!
Відтепер ти навіки з нами!
Вибач, що ти загинув, а я лише поранений.
У горах Афгані, Афганістані.
Ах, якого друга я втратив у бою!
Ми все життя любили читати про війну.
Він не знав ніяк, що ось випаде мені під вогнем
Його тіло тягнути за валун на спині.
Далека, тридцять метрів...
Але як була далека та дорога між вночі і вдень.
Пісок та камінь.
Сумне світло чужого місяця над головами.
Рівняйся на прапор!
Прощай, мій брате!
Відтепер ти навіки з нами!
Вибач, що ти загинув, а я лише поранений.
У горах Афгані, Афганістані.
В Афганістані.
В Афганістані...