Переклад тексту пісні Таксист - Александр Розенбаум

Таксист (оригінал)

Я таксер, я мастер, я летаю,
Чаевых я не беру — дают.
Чая я на них не покупаю,
После смены в парке поддаю.
«Сонька», дней зеленая подруга,
Не скучаем, «Соня», мы с тобой,
Потому что плану нужен рубль,
План привез — и в премию хмельной.
Мастерам — червонцы не помеха,
На ходу ремзона обувь рвет.
ТО-2 пройти — тут не до смеха,
Плюнь три раза — может, повезет.
Я спешу к начальнику колонны:
«Дай новье, день езжу — три стою!»
А он в ответ: «Давай две-три зеленых».
А я ведь их не молотом кую!
Ладно, на!
Наладился я в Горький,
А на ГАЗе лечат только так:
Хочешь тачку, чтобы как в Нью-Йорке, —
Отвали ребятам четвертак.
Если нет, сгниешь — ори до хрипа,
Тут таких, как я, пруди хоть пруд.
А на два шестьдесят — не то что выпить,
И пожрать-то толком не дадут.
Тачку взял и в парк пригнал шикарно,
Без поломок разных, без ГАИ.
И навесил на нее замок амбарный —
Мне чужие лучше, чем свои.
Зеркала и щетки — это мелочь.
Отойдешь всего на пять минут
Поболтать со сменщиком по делу —
Всю резину разом отвернут.
Все, что было — верю, не напрасно,
Но вот мозг мой мысли теребят:
Я работаю на государство
Или, может, лично на себя?
Если на себя — тогда скажите,
Я такое дело заверну!
Я не мастер буду, а водитель,
И прославлюсь я на всю страну!

(переклад)

Я таксер, я майстер, я літаю,
Чайових я не беру — дають.
Чаю я на них не купую,
Після зміни у парку піддаю.
"Сонька", днів зелена подруга,
Не сумуємо, «Соня», ми з тобою,
Тому що плану потрібен карбованець,
План привіз і в премію хмільної.
Майстрам - червонці не перешкода,
На ходу ремзону взуття рве.
ТО-2 пройти - тут не до сміху,
Плюнь тричі — може, пощастить.
Я поспішаю до начальника колони:
«Дай нове, день їжджу — три стою!»
А він у відповідь: «Давай дві-три зелені».
А я ведь їх не молотом кую!
Гаразд, на!
Налагодився я в Гіркий,
А на ГАЗі лікують тільки так:
Хочеш тачку, щоб як у Нью-Йорку,—
Відвали хлопцям четвертак.
Якщо ні, згниєш—кричи до хрипу,
Тут таких, як я, хоч греблю гати.
А на два шістдесят — не що випити,
І пожерти толком не дадуть.
Тачку взяв і в парк пригнав шикарно,
Без поломок різних, без ДАІ.
І навісив на неї замок коморний.
Мені чужі краще, ніж свої.
Дзеркала і щітки — це дрібниця.
Відійдеш лише на п'ять хвилин
Побалакати зі змінником у справі —
Всю гуму разом відвернуть.
Все, що було—вірю, недаремно,
Але ось мозок мій думки смикають:
Я працюю на держава
Чи, може, особисто на себе?
Якщо на себе — тоді скажіть,
Я таку справу загорну!
Я не майстер буду, а водій,
І прославлюся я на всю країну!