Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Сватовство Сэмена, виконавця - Александр Розенбаум. Пісня з альбому Новые песни, у жанрі Русская эстрада
Дата випуску: 05.02.2017
Лейбл звукозапису: United Music Group
Мова пісні: Російська мова
Сватовство Сэмена(оригінал) |
В один из дней с улыбкой на губе, |
В широком, как шаланда, экипаже |
До Лейба, не последнего из граждан, |
Доехал Ося, ничего себе. |
В горошек «киса» стиснула кадык, |
Манжеты только утром как от прачки. |
Лейб Маркович почувствовал задых |
И слабость членов, как во время качки. |
— Лейб Маркович, почту себе за честь |
Поздравить Вашу дочь с ангажементом, |
Поскольку ей в тугие косы вплесть |
Сэмен решился свадебную ленту. |
Все знают: Броха хочет жить семьёй, |
За это вся Одесса говорит стихами. |
Ей будет контрабандное бельё (своё), |
Так как насчёт устроить нам лехаим? |
Моя контора на себя берёт |
Расходы все… в размере половины, |
А ежли Вам чего не достаёт (О Боже мой), |
Имейте разговор со мной, как с сыном. |
Но Ося не закончил пару слов |
За то, какая ждёт с Сэменом Броху слава, — |
Как сухогруз с тоннажем в шесть пудов |
Закрыл все выходы и входы в эту гавань. |
— Вы все налётчики, и я вас не люблю, |
Она сама себе не знает, что ей делать. |
Ты слышишь, Лейб, я им не постелю, |
Чтоб эта банда нас потом имела… |
Запахло в доме грозовым дождём, |
И Ося так сказал: «Мадам Ревекка! |
Ну, что Вы расшумелись, как паром, |
Я не прошусь к Вам на закорки через реку. |
Ну, что Вы расшумелись, как паром, |
Я не прошусь к Вам на закорки через реку. |
Я этот туз не втёмную сдаю, |
Мене Ваш гонор не совсем понятен… |
Жиды, на всё недельный срок даю, |
Фату вам принесут совместно с платьем.» |
Через неделю ребе Израиль |
Венчал Сэмена с Брохой в синагоге. |
В Одессе в этот день был полный штиль — |
Налётчики отплясывали ноги. |
Лейб Маркович нажрался, как свинья, |
Ревекка тут же отдалась под суматоху. |
Жить начала счастливая семья, |
Сэмен избил до полусмерти Броху. |
(переклад) |
В один із днів з усмішкою на губі, |
У широкому, як шаланда, екіпажі |
До Лейба, не останнього з громадян, |
Доїхав Ося, нічого собі. |
У горошок «киса» стиснула кадик, |
Манжети тільки вранці як від прачки. |
Лейб Маркович відчув задих |
І слабкість членів, як під час гойдання. |
— Лейбе Марковичу, пошту собі за честь |
Привітати Вашу дочку з ангажементом, |
Оскільки їй у тугі коси вплести |
Семен зважився на весільну стрічку. |
Всі знають: Броха хоче жити сім'єю, |
За це вся Одеса говорить віршами. |
Їй буде контрабандна білизна (своя), |
Так як щодо влаштувати нам лехаїм? |
Моя контора на себе бере |
Витрати всі… в розмірі половини, |
А якщо Вам чого не достає (О Боже мій), |
Майте розмову зі мною, як із сином. |
Але Ося не закінчив пару слів |
За то, яка чекає із Семеном Броху слава, — |
Як суховантаж з тоннажем шість пудів |
Закрив усі виходи та входи в цю гавань. |
— Ви всі нальотчики, і вас не люблю, |
Вона сама собі не знає, що їй робити. |
Ти чуєш, Лейбе, я їм не постіль, |
Щоб ця банда нас потім мала… |
Запахло в будинку грозовим дощем, |
І Ося так сказав: «Мадам Ревекка! |
Ну, що Ви розшумілися, як пором, |
Я не прошусь до Вам на закірки через річку. |
Ну, що Ви розшумілися, як пором, |
Я не прошусь до Вам на закірки через річку. |
Я цей туз не темну здаю, |
Мене Ваш гонор не зовсім зрозумілий… |
Жиди, на все тижневий термін даю, |
Фату вам принесуть разом із платтям.» |
Через тиждень ребе Ізраїль |
Вінчав Семена з Окрохою в синагозі. |
В Одесі цього дня був повний штиль |
Нальотчики танцювали ноги. |
Лейб Маркович нажерся, як свиня, |
Ревекка тут віддалася під метушні. |
Жити почала щаслива сім'я, |
Семен побив до півсмерті Броху. |