| 1. Скрипач, аидишэ Моня, когда-то бог симфоний,
| 1. Скрипаль, аїдіше Моня, колись бог симфоній,
|
| Играет каждый вечер в ростовском кабаке.
| Грає щовечора в ростовському шинку.
|
| Костюмчик — так, не очень, но чистый, между прочим,
| Костюмчик - так, не дуже, але чистий, між іншим,
|
| И кое-что в потертом кошельке.
| І дещо в потертому гаманці.
|
| 2. Скрипач, аидишэ Моня, скрипач всегда в законе.
| 2. Скрипаль, аїдіше Моня, скрипаль завжди в законі.
|
| Когда задуют ветры, и душу замутит,
| Коли задують вітри, і душу замутить,
|
| Тогда к тебе приду я, и всех как ветром сдует,
| Тоді до тебе прийду я, і всіх як вітром здує,
|
| И мы споем наш старенький мотив.
| І ми спаємо наш старенький мотив.
|
| ПРИПЕВ: «Здравствуйте, гости!» | ПРИСПІВ: «Здрастуйте, гості!» |
| — «Ай не надо, ай бросьте!» | — «Ай не треба, ай киньте!» |
| —
| -
|
| «Здравствуйте, гости дорогие мои!» | «Здрастуйте, гості дорогі мої!» |
| —
| -
|
| «Столик Ваш справа». | "Столик Ваш справа". |
| — «Моня, бис! | —«Моня, біс! |
| Моня, браво!» | Моня, браво! |
| —
| -
|
| «Моня не гордый, Моня пьет на свои».
| «Моня не гордий, Моня п'є на свої».
|
| 3. Скрипач, аидишэ Моня, в своих сухих ладонях
| 3. Скрипаль, аїдіше Моня, у своїх сухих долонях
|
| Мое ты держишь сердце, как горло держит стих.
| Моє ти тримаєш серце, як горло тримає вірш.
|
| Смычком, едва касаясь завитых струн — красавиц,
| Смичком, ледь торкаючись завитих струн - красунь,
|
| Грехи мои больные отпусти.
| Гріхи мої хворі відпусти.
|
| Играй, маэстро Моня, я вечно на перроне,
| Грай, маестро Моня, я вічно на пероні,
|
| Я трусь о них, как трется о струны канифоль.
| Я трусь про них, як треться про струни каніфоль.
|
| Но каждый раз в вагоне пассажи твои, Моня,
| Але щоразу в вагоні пасажі твої, Моню,
|
| Снимают вмиг мне головную боль.
| Знімають вмить мені головний біль.
|
| ПРИПЕВ: | ПРИСПІВ: |