Переклад тексту пісні Самоубийство - Александр Розенбаум

Самоубийство (оригінал)

Привкус меда на губах,
Тяжесть яблоневых веток,
Горький приторный табак,
Дым последней сигареты.
Шелест бледно-синих штор,
Мягкий шум автомобиля
И рубиновый крюшон
На столе, покрытом пылью.
В этот вечер неземной
Провожаем жизнь мы с тобой.
За день вымотанный гнев
Спит на розовой подушке,
И ногою на ноге
Примостилось равнодушье.
Пальцами стучит тоска
По глухой рояльной крышке.
Жилка синяя виска
Бьется, но ее не слышно.
В этой комнате пустой
Провожаем жизнь мы с тобой.
Невообразимый сюр
Рисовать природа хочет.
Темный бархатный костюм
Так к лицу сегодня ночи.
Только не натянут холст,
Отсырел в углу подрамник.
Всхлипнул ветер, скрипнул пол
И, зевнув, закрылись ставни.
В этой комнате пустой
Провожаем жизнь мы с тобой.
Доиграв ноктюрн с листа,
Яркий свет снимает рампа.
Глаз сиамского кота
Подмигнул настольной лампой.
Легкий поворот ключа
В тишине раскатом грома.
Мал и пахнет незнакомо
Плащ не с моего плеча.
И чужая в доме боль
Провожаем жизнь мы с тобой.
Провожаем жизнь мы с тобой,
Ведь невыносимо быть рабом
У луны растресканной, щербатой и рябой.
Утром звезды будут догорать,
Но еще есть время догонять
Этот странный поезд, уходящий от меня.
Лег на сонную иглу
Черной Уитни липкий голос,
Черный замшевый каблук
Встал на зеркала осколок.
Передернутый затвор —
Щелкнул вдруг автоответчик.
Странно слышать: «Добрый вечер!»
В пять утра от никого.
В этой комнате пустой,
Где простились с жизнью мы с тобой.

Самоубийство (переклад)

Присмак меду на губах,
Тяжкість яблуневих гілок,
Гіркий нудотний тютюн,
Дим останньої цигарки.
Шелест блідо-синіх штор,
М'який шум автомобіля
І рубіновий крюшон
На столі, вкритому пилом.
Цього вечора неземного
Проводжаємо життя ми з тобою.
За день виснажений гнів
Спить на рожевій подушці,
І ногою на нозі
Примостилася байдужість.
Пальцями стукає туга
По глухій рояльній кришці.
Жилка синя скроня
Б'ється, але не чутно.
У цій кімнаті порожній
Проводжаємо життя ми з тобою.
Неймовірний сюр
Малювати природа хоче.
Темний оксамитовий костюм
Так до лиця сьогодні ночі.
Тільки не натягнуте полотно,
Відсирів у кутку підрамник.
Схлипнув вітер, рипнув підлогу
І, позіхнувши, зачинилися віконниці.
У цій кімнаті порожній
Проводжаємо життя ми з тобою.
Догравши ноктюрн з листа,
Яскраве світло знімає рампа.
Око сіамського кота
Підморгнув настільною лампою.
Легкий поворот ключа
У тиші гуркотом грому.
Малий і пахне незнайомо
Плащ не з мого плеча.
І чужий у будинку біль
Проводжаємо життя ми з тобою.
Проводжаємо життя ми з тобою,
Адже нестерпно бути рабом
Місяць розтрісканий, щербатий і рябий.
Вранці зірки догорятимуть,
Але ще є час наздоганяти
Цей дивний поїзд, що йде від мене.
Ліг на сонну голку
Чорної Вітні липкий голос,
Чорний замшевий підбор
Встав на дзеркала уламок.
Пересмикнутий затвор|
Раптом клацнув автовідповідач.
Дивно чути: Добрий вечір!
У п'ять ранку від нікого.
У цій кімнаті порожній,
Де попрощалися з життям ми з тобою.