Переклад тексту пісні Рубашка нараспашку - Александр Розенбаум

Рубашка нараспашку (оригінал)

Рубашка нараспашку, башмак на кожаном ходу,
Я по Литейному иду.
Эстеты пали в лету и предлагает тротуар бутылку «Стелла Артуа».
В городе перед грозой парит, проиграл на выезде «Зенит».
Друг два года под тюрьмой, настроение — дерьмо,
Все на свете злит.
Заискри трамвайная дуга.
Ну где ж ты, моя женщина Дега?
Где же ты, мой ураган?
Солнца луч, морской загар, стройная нога.
Рубашка нараспашку, башмак на кожаном ходу,
Я по Литейному иду.
С открытой грудью к людям, не на понтах
Я парень свой, мне козыряет мостовой.
От большого дома два шага
Бог пронес, как "По небу" Шагал.
Так по хулиганке раз — что возьмешь по-пьянке с нас?
Пальцы откатал.
Город зажигает фонари.
Как давно цветов я не дарил.
Где же ты, красивая?
Талия осиная, вкусный мандарин.
Город зажигает фонари.
Как давно цветов я не дарил.
Где же ты, красивая?
Талия осиная, вкусный мандарин.
Рубашка нараспашку, башмак на кожаном ходу,
Я по Литейному иду.
Огромный и нескромный навстречу катит «Лимузин
Я голосну: «Притормози!
Как тебя, братан?
Меня — Сашок.
Отвези туда, где хорошо.
Мы с тобой оттянемся,
А потом расстанемся с чистою душой, с чистою душой.
Отвези меня, туда, где боль плавно превращается в любовь.
Отвези, пожалуйста, к стенам Петропавловским, если не слабо.
Отвези меня, туда, где боль плавно превращается в любовь.
Отвези, пожалуйста, к стенам Петропавловским,
Если не слабо, если не слабо, если не слабо».

Рубашка нараспашку (переклад)

Сорочка навстіж, черевик на шкіряному ходу,
Я ливарним іду.
Естети загинули і пропонує тротуар пляшку «Стелла Артуа».
У місті перед грозою ширяє, програв на виїзді «Зеніт».
Друг два роки під в'язницею, настрій — лайно,
Все на світі злить.
Заіскрі трамвайна дуга.
Ну, де ж ти, моя жінка Дега?
Де ти, мій ураган?
Сонце промінь, морська засмага, струнка нога.
Сорочка навстіж, черевик на шкіряному ходу,
Я ливарним іду.
З відкритими грудьми до людей, не на понтах
Я хлопець свій, мені козиряє бруківка.
Від великого будинку два кроки
Бог проніс, як "По небу" Шагал.
То по хуліганці вкотре — що візьмеш по-п'янці з нас?
Пальці відкотив.
Місто запалює ліхтарі.
Як давно квітів я не дарував.
Де ж ти, вродлива?
Талія осика, смачний мандарин.
Місто запалює ліхтарі.
Як давно квітів я не дарував.
Де ж ти, вродлива?
Талія осика, смачний мандарин.
Сорочка навстіж, черевик на шкіряному ходу,
Я ливарним іду.
Величезний та нескромний назустріч котіт «Лімузін
Я голосну: «Пригальмуй!
Як тебе, брате?
Мене – Сашок.
Відвези туди, де добре.
Ми з тобою відтягнемося,
А потім розлучимося з чистою душею, з чистою душею.
Відвези мене, туди, де біль плавно перетворюється на кохання.
Відвези, будь ласка, до Петропавлівських стін, якщо не слабо.
Відвези мене, туди, де біль плавно перетворюється на кохання.
Відвези, будь ласка, до стін Петропавлівських,
Якщо не слабко, а то й слабко, а то й слабо».