| Покажіть мені Москву, я прошу,
|
| Може повітрям її задишу,
|
| Покажіть мені Москву без гостей,
|
| Куполи і напівтемрява площ.
|
| Тому що вірю сотням людей,
|
| Розповіли про Москву без витівок,
|
| Бо серед чуток порожніх,
|
| Є Арбат і є Донський монастир.
|
| А коли дощ води весняні проллє,
|
| Я буду радий, я буду радий,
|
| Тут Окуджава нам тихенько співає,
|
| Мисливський ряд, Мисливський ряд.
|
| Бродить кіт на Патріарших ставках,
|
| А на Хитрівці Гіляровського чекаю,
|
| А в Столешниковому, ну просто біда,
|
| Цілий сонм спогадів і дум.
|
| Але коли випало мені пітерцем бути,
|
| Ніколи Москва не стане рідною,
|
| Але я знати хочу її і любити,
|
| Так покажіть, москвичі, місто своє.
|
| А коли дощ води весняні проллє,
|
| Я буду радий, я буду радий,
|
| Тут Окуджава нам тихенько співає,
|
| Мисливський ряд, Мисливський ряд.
|
| Покажіть мені Москву, москвичі,
|
| Ну покажіть мені її без прикрас,
|
| Ми пройдемо по ній, і ми помовчимо,
|
| Так бо слів не буде у нас.
|
| А коли дощ води весняні проллє,
|
| Я буду радий, я буду радий.
|
| Тут Окуджава пісню Візбора співає,
|
| Мисливський ряд, Мисливський ряд.
|
| Мисливський ряд, Мисливський ряд. |