Переклад тексту пісні Песня коня цыганских кровей - Александр Розенбаум

Песня коня цыганских кровей (оригінал)

Песня коня цыганских кровей
-Чтоб ветра тебя, сынок, знали,
Только воле верь — нельзя верить
Тем, кто наземь нас, коней, валит, —
Мне наказывал старик-мерин.
И от слов тех — по ноздрям трепет,
Я табунщика с себя сбросил
И увел коней домой, в степи,
Хоть в степях и холодна осень.
Ай-яй, скачи, скачи,
Ковылями жеребята нагуляют силу.
Ай-яй, скачи, скачи,
Без седла и недоуздка,
Ай-яй, скачи, скачи,
Я не мерин, а моя гнедая — не кобыла.
Ай-яй, скачи, скачи.
Воля мыла на боках стоит!
И храпит табун, собой загнан.
Нам, коням, негоже спать в стойлах,
Нам свободы подавай запах!
Не успели подковать люди…
Без подков оно куда проще.
Перемелется — мука будет…
…Да муки нам не возить больше!
Ай-яй, скачи, скачи,
То не пуля кровь мою наружу отворила.
Ай-яй, скачи, скачи,
Я тавро зубами выгрыз!
Ай-яй, скачи, скачи,
Наконец-то моя шкура от клейма остыла.
Ай-яй, скачи, скачи.
В табуне моём добры кони
И лошадки хороши, жарки.
Под копытами земля стонет…
Истоптали всю её.
Жалко!
Пена розовая с губ — в морды,
Взбунтовалось что-то там в лёгких.
А табунщики — народ гордый,
И аркан у них такой лёгкий.
Ай-яй, скачи, скачи,
Ковылями жеребята нагуляют силу.
Ай-яй, скачи, скачи,
Без седла и недоуздка…

(переклад)

Пісня коня циганської крові
-Щоб вітру тебе, синку, знали,
Тільки волі вір — не можна вірити
Тим, хто додолу нас, коней, валить, —
Мені карав старий-мерин.
І від слів тих — по ніздрях трепет,
Я табунника з себе скинув
І відвів коней додому, в степу,
Хоч у степах і холодна осінь.
Ай-яй, скачі, скачі,
Ковилами лошата нагуляють силу.
Ай-яй, скачі, скачі,
Без сідла і недолуга,
Ай-яй, скачі, скачі,
Я не мерин, а моя гніда — не кобила.
Ай-яй, скачі, скачі.
Воля мила на боках стоїть!
І хропить табун, собою загнаний.
Нам, коням, не годиться спати в стійлах,
Нам свободи подавай запах!
Не встигли підкувати люди…
Без підків воно куди простіше.
Перемелиться — борошно буде…
…Та муки нам не возити більше!
Ай-яй, скачі, скачі,
То не куля кров мою назовні відчинила.
Ай-яй, скачі, скачі,
Я тавро зубами вигриз!
Ай-яй, скачі, скачі,
Нарешті моя шкура від клейма охолола.
Ай-яй, скачі, скачі.
У табуні моєму добрі коні
І конячки гарні, смаження.
Під копитами земля стогне...
Витоптали всю її.
Жаль!
Піна рожева з|губ| в морди,
Збунтувалося щось там у легких.
А табунники — народ гордий,
І аркан у них такий легкий.
Ай-яй, скачі, скачі,
Ковилами лошата нагуляють силу.
Ай-яй, скачі, скачі,
Без сідла і недолуга…