Переклад тексту пісні Одиночество - Александр Розенбаум

Одиночество (оригінал)

В муках извивается струна,
Корчится в звенящей тишине…
Ах, как выпить хочется до дна
За тебя, возлюбленная, мне.
Только вот, в гранёный мой стакан,
К сожаленью, нечего налить.
Я давно не видел старика —
Года два — с тех пор, как бросил пить.
Рано, вещун, я, послушав тебя, завязал,
Рано забыл об одном: двум смертям не бывать,
Рано я вставил себе голубые глаза —
Карие больше идут мне, не буду скрывать.
Два часа, как умер телефон,
До утра его не воскресить.
Мне б строку не спутать со строфой —
Сохрани, Господь, и Боже, упаси!
Не угадать бы того, что умом не понять,
И не подсмотреть бы того, что сокрыто в ночи,
И не услышать бы стона, что не для меня
Бьётся в горячей подушке у ясной свечи.
Заходи, старик, я вновь один,
Как всегда, со всеми — и ни с кем.
И хоть сердце вроде бы в груди —
Кожу рвёт мне вена на виске.
Рано, послушав тебя, я, вещун, завязал, —
Но не страшны мне на стенах теперь зеркала.
Время пришло, старичок, отвечать за базар,
А без полбанки никак — вот такие дела!

Одиночество (переклад)

У муках звивається струна,
Корчиться в дзвінкій тиші.
Ах, як випити хочеться до дна
За тебе, кохана, мені.
Тільки ось, в гранена моя склянка,
На жаль, нічого налити.
Я давно не бачив старого.
Роки два - з тих пір, як кинув пити.
Рано, віщуне, я, послухавши тебе, зав'язав,
Рано забув про одне: двом смертям не бути,
Рано я вставив собі блакитні очі —
Карі більше йдуть мені, не приховуватиму.
Дві години, як помер телефон,
До ранку його не воскресити.
Мені б рядок не плутати зі строфою —
Збережи, Господи, і Боже, борони!
Не вгадати би того, що розумом не зрозуміти,
І не підглянути б того, що приховано в ночі,
І не почути би стогін, що не для мене
Б'ється в гарячій подушці у ясної свічки.
Заходь, старий, я знову один,
Як завжди, з всеми — і ні з ким.
І хоч серце ніби би в груди —
Шкіру рве мені вена на скроні.
Рано, послухавши тебе, я, віщун, зав'язав, —
Але не страшні мені на стінах тепер дзеркала.
Час прийшов, дідусю, відповідати за базар,
А без півбанки ніяк — ось такі справи!