Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Одиночество, виконавця - Александр Розенбаум. Пісня з альбому Розовый жемчуг, у жанрі Русская эстрада
Дата випуску: 09.02.2017
Лейбл звукозапису: United Music Group
Мова пісні: Російська мова
Одиночество(оригінал) |
В муках извивается струна, |
Корчится в звенящей тишине… |
Ах, как выпить хочется до дна |
За тебя, возлюбленная, мне. |
Только вот, в гранёный мой стакан, |
К сожаленью, нечего налить. |
Я давно не видел старика — |
Года два — с тех пор, как бросил пить. |
Рано, вещун, я, послушав тебя, завязал, |
Рано забыл об одном: двум смертям не бывать, |
Рано я вставил себе голубые глаза — |
Карие больше идут мне, не буду скрывать. |
Два часа, как умер телефон, |
До утра его не воскресить. |
Мне б строку не спутать со строфой — |
Сохрани, Господь, и Боже, упаси! |
Не угадать бы того, что умом не понять, |
И не подсмотреть бы того, что сокрыто в ночи, |
И не услышать бы стона, что не для меня |
Бьётся в горячей подушке у ясной свечи. |
Заходи, старик, я вновь один, |
Как всегда, со всеми — и ни с кем. |
И хоть сердце вроде бы в груди — |
Кожу рвёт мне вена на виске. |
Рано, послушав тебя, я, вещун, завязал, — |
Но не страшны мне на стенах теперь зеркала. |
Время пришло, старичок, отвечать за базар, |
А без полбанки никак — вот такие дела! |
(переклад) |
У муках звивається струна, |
Корчиться в дзвінкій тиші. |
Ах, як випити хочеться до дна |
За тебе, кохана, мені. |
Тільки ось, в гранена моя склянка, |
На жаль, нічого налити. |
Я давно не бачив старого. |
Роки два - з тих пір, як кинув пити. |
Рано, віщуне, я, послухавши тебе, зав'язав, |
Рано забув про одне: двом смертям не бути, |
Рано я вставив собі блакитні очі — |
Карі більше йдуть мені, не приховуватиму. |
Дві години, як помер телефон, |
До ранку його не воскресити. |
Мені б рядок не плутати зі строфою — |
Збережи, Господи, і Боже, борони! |
Не вгадати би того, що розумом не зрозуміти, |
І не підглянути б того, що приховано в ночі, |
І не почути би стогін, що не для мене |
Б'ється в гарячій подушці у ясної свічки. |
Заходь, старий, я знову один, |
Як завжди, з всеми — і ні з ким. |
І хоч серце ніби би в груди — |
Шкіру рве мені вена на скроні. |
Рано, послухавши тебе, я, віщун, зав'язав, — |
Але не страшні мені на стінах тепер дзеркала. |
Час прийшов, дідусю, відповідати за базар, |
А без півбанки ніяк — ось такі справи! |