Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Недотрога, виконавця - Александр Розенбаум. Пісня з альбому Ностальгія, у жанрі Русская эстрада
Дата випуску: 09.02.2017
Лейбл звукозапису: United Music Group
Мова пісні: Російська мова
Недотрога(оригінал) |
И белые розы, и красные |
Обломаны в парке давно, |
Мы были с тобой очень разные, |
А помнишь, когда-то весной |
Сидели с тобою на лавочке — |
Завидовал нам весь детдом — |
Я мял промокашку, грыз вставочку, |
А ты все твердила о нем. |
Недотрога, недотрога, недотрога, |
Развела с тобою нас судьбы дорога, — |
Я теперь свою судьбу рисую сам — |
Исполнитель популярных фонограмм. |
Недотрога, недотрога, недотрога, |
Понял я, что десять классов это много, |
Ты прости, что из девятого ушел я |
К листьям желтым, к листьям желтым. |
С другим в Лужниках ты целуешся, |
Где я под «фанеру"пою, |
И, может быть, все же волнуешься, |
Услышав вдруг песню мою |
Простую, нехитрую, нежную, |
Про нашу большую любовь — |
Она, как стихия безбрежная, |
Меня уносила с тобой. |
Быть может, когда-нибудь встретимся — |
Сбываются в жизни мечты — |
Ведь все, кому грустно и весело, |
Выносят на сцену цветы. |
И я обниму тебя милую — |
Пусть все нас увидят вдвоем, |
Забьется с неистовой силою |
«Фанерное"сердце мое. |
Только музыканты музыку поймут мою, |
Только музыканты музыку поймут мою. |
Недо… Недотрога… |
(переклад) |
І білі троянди, і червоні |
Обламані в парку давно, |
Ми були з тобою дуже різні, |
А пам'ятаєш, колись навесні |
Сиділи з тобою на лавці — |
Заздрив нам весь дитбудинок— |
Я м'яв промокашку, гриз вставочку, |
А ти все твердила про ньому. |
Недоторка, недоторга, недоторга, |
Розвела з тобою нас доля дорога, — |
Я тепер свою долю малюю сам — |
Виконавець найпопулярніших фонограм. |
Недоторка, недоторга, недоторга, |
Зрозумів я, що десять класів це багато, |
Ти вибач, що з дев'ятого пішов я |
До листя жовтого, до листя жовтого. |
З іншим у Лужниках ти цілуєшся, |
Де я під «фанеру»співаю, |
І, можливо, все ж хвилюєшся, |
Почувши раптом мою пісню |
Просту, нехитру, ніжну, |
Про наше велике кохання — |
Вона, як стихія безмежна, |
Мене несла з тобою. |
Можливо, колись зустрінемося— |
Збуваються в життя мрії — |
Адже всі, кому сумно і весело, |
Виносять на сцену квіти. |
І я обійму тебе милу — |
Нехай усі нас побачать удвох, |
Заб'ється з несамовитою силою |
«Фанерне» серце моє. |
Тільки музиканти музику зрозуміють мою, |
Тільки музиканти музику зрозуміють мою. |
Недо... Недоторка... |