| На одеському на майдані шум-переполох,
|
| Поліцмейстер Геловані проковтнув свисток.
|
| Так потому що вранці рано у його дружини
|
| Хтось із моїх жиганів забув штани.
|
| Бідний обер-поліцмейстер бігає, кричить,
|
| А його мадам без почуття бліда лежить.
|
| Ну не могла вона Семену вночі відмовити,
|
| Ну, якщо чоловіка нема вдома, якщо не з ким спати.
|
| Мій братан для марафета метелика надів,
|
| Нарізному ходу штиблети, лорд їх не мав.
|
| Кліфт паризький від Діора, в'язаний картуз.
|
| Ох, комусь буде цорес, ох, бубновий туз!
|
| Рівно опівночі на дивані Сема, знявши костюм,
|
| Кушал з бабою Геловані в'ялений родзинки.
|
| Немов промінь від паровозу, погляд його ковзає
|
| По буфету, де, мабуть, золото лежить.
|
| Губи жаркі цілують дівоче обличчя,
|
| А пальці чіпкі знімають з камінчиком кільце.
|
| Але темперамент її південний він не розрахував,
|
| І в момент не найпотрібніший урка закричав.
|
| Тут увірвався Геловані у в'язаній білизні
|
| І побачив уркагана в жіночому кольє.
|
| І поки він свою щелепу рухав туди-сюди,
|
| Князь і гордість Молдаванки рушив у город.
|
| Ось. |