Переклад тексту пісні Десять тысяч девятьсот пятьдесят дней - Александр Розенбаум

Десять тысяч девятьсот пятьдесят дней (оригінал)

Как время медленно идёт,
Как быстро пробежит.
О!
как оно, день за днём, у нас крадёт,
Единственную жизнь.
Детский сад и школьный двор,
Институтский коридор,
Трассы снежных, белых гор.
С молодой стоишь женой,
Наливает внук вино
И кончается кино.
Не потеряй себя в пути
И береги друзей
И никогда не открывай в душе бутик,
Где по грабительской цене продают её тепло,
Где душевность тёплых слов превращают в ремесло.
А постучатся в ночь — пустяк.
Накрывай столы гостям
И все грехи тебе простят.
По земле кто-то скачет рысью,
Кто-то просто ползёт по ней.
Тридцать лет — это десять тысяч
девятьсот пятьдесят дней,
Тридцать лет — ты ещё пацан:
Свист в ушах и глаза горят,
Но для матери и отца —
Это значит что всё не зря,
Но для матери и отца —
На земле ты живёшь не зря.
О том, что сделано забудь
И поспеши вперёд.
Подставляй всем ветрам навстречу грудь,
А не наоборот.
Ты судьбу свою возьми,
Флаг победный в небо взвив,
А проиграешь, не реви.
Просто нет, нет успеха без потерь.
Надо очень захотеть
Над самим собой взлететь.
По земле кто-то скачет рысью,
Кто-то просто ползёт по ней.
Тридцать лет — это десять тысяч
девятьсот пятьдесят дней,
Тридцать лет — ты ещё пацан:
Свист в ушах и глаза горят,
Но для матери и отца —
Это значит что всё не зря,
Но для матери и отца —
На земле ты живёшь не зря.

(переклад)

Як час повільно йде,
Як швидко пробіжить.
О!
як воно, день за днем, у нас краде,
Єдине життя.
Дитячий садок та шкільний двір,
Інститутський коридор,
Траси снігових, білих гір.
З молодою стоїш дружиною,
Наливає онук вино
І кінчається кіно.
Не втратий себе в дорозі
І береги друзів
І ніколи не відкривай у душі бутік,
Де за грабіжницькою ціною продають її тепло,
Де душевність теплих слів перетворюють на ремесло.
А постукають вночі — дрібниця.
Накривай столи гостям
І всі гріхи тобі пробачать.
По землі хтось скаче риссю,
Хтось просто повзе по ній.
Тридцять років — це десять тисяч
дев'ятсот п'ятдесят днів,
Тридцять років - ти ще пацан:
Свист у вухах і очі горять,
Але для матері та батька —
Це означає, що все недаремно,
Але для матері та батька —
На землі ти живеш недаремно.
Про те, що зроблено забудь
І поспіши вперед.
Підставляй усім вітрам назустріч груди,
А не навпаки.
Ти долю свою візьми,
Прапор переможний в небо взвивши,
А програєш, не реви.
Просто ні, нема успіху без втрат.
Треба дуже захотіти
Над самим собою злетіти.
По землі хтось скаче риссю,
Хтось просто повзе по ній.
Тридцять років — це десять тисяч
дев'ятсот п'ятдесят днів,
Тридцять років - ти ще пацан:
Свист у вухах і очі горять,
Але для матері та батька —
Це означає, що все недаремно,
Але для матері та батька —
На землі ти живеш недаремно.