| Поле льодом покрилося, я впав, послизнувся
|
| І чверточка розбилася, до неї дотягнувся.
|
| І залишки вилив у рот скособочений, може, все ж забере, дуже хочеться,
|
| Може, все ж забере — куди подінеться, може, все тоді пройде, все зміниться.
|
| Ах, вернися, повернися до мене, дівчисько,
|
| Я стогом сіна був, ти в ньому — голочка
|
| Згорить стожок у вогні — голка залишиться
|
| І по твоїй вині, і по твоїй вині, — я гіркий п'яниця.
|
| На коліна встав, мотаю головою, шкода горілки,
|
| А вітер жене листя в зграї і в річці топить човни.
|
| Знущається, негідник, над осиною: немов бабу гне до землі— руки сильні!
|
| А мою, мабуть, зігни—ох, намаєшся! |
| Рік-другий пройде, поки оговтаєшся.
|
| Ах, вернися, повернися до мене, дівчисько,
|
| Я стогом сіна був, ти в ньому — голочка
|
| Згорить стожок у вогні — голка залишиться
|
| І по твоїй вині, і по твоїй вині, — я гіркий п'яниця.
|
| Соло.
|
| Чвертиночки-уламки прямо в кров руки ріжуть.
|
| Ех, у вагон би так на полицю в місяць разів і не рідше.
|
| Не бере мене ковток, не бере інший, не привидиться квітка синьо-блакитна.
|
| Пропадати, мабуть, тут, під березами самотньому, як є, і тверезому.
|
| Ах, вернися, повернися до мене, дівчисько,
|
| Я стогом сіна був, ти в ньому — голочка
|
| Згорить стожок у вогні — голка залишиться
|
| І за твоєю виною — я гіркий п'яниця.
|
| Згорить стожок у вогні — голка залишиться
|
| І по твоїй вині, і по твоїй вині, і по твоїй вині, — я гіркий п'яниця. |