Переклад тексту пісні Блюз Господень - Александр Розенбаум

Блюз Господень (оригінал)

Вся история наивна и проста:
Мы сидели как-то с Господом в пивной.
А когда приятель мой совсем устал,
Я сказал ему: «Господь, пошли домой»
Зажигались на проспектах фонари,
И спешили по делам своим такси,
Шел рекой глаз его аквамарин,
Разливал по небу сказочную синь.
Это было как во сне, как во сне
И звезды улыбались мне.
Это было как во сне, как во сне
И звезды улыбались мне.
И о бренности болтая бытия,
Обходя сержантов юных стороной,
Шли вдвоем мы по вселенной, Он и Я.
Боги тоже иногда сидят в пивной.
Это было как во сне, как во сне
И звезды улыбались мне.
Рассветало, солнце рвало облака.
Ветер гнал по небу белые ладьи,
Я спросил: «А где живешь ты, старикан?
И куда тебя до дома проводить?»
Улыбнулся он, мое плечо обняв:
«Ты, видать, сынок, совсем захорошел;
Разве может быть квартира у меня?
Я стараюсь жить у каждого в душе!»
Это было как во сне, как во сне
И звезды улыбались мне.
Это было как во сне, как во сне
И звезды улыбались мне.

(переклад)

Вся історія наївна і проста:
Ми сиділи якось із Господом у пивній.
А коли мій приятель зовсім втомився,
Я сказав йому: «Господи, пішли додому»
Загорялися на проспектах ліхтарі,
І спішили по справам своїм таксі,
Ішов річкою око його аквамарин,
Розливав по небу казкову синь.
Це було як у сні, як у сні
І зірки посміхалися мені.
Це було як у сні, як у сні
І зірки посміхалися мені.
І про¸бревинності бовтаючи буття,
Обходячи сержантів молодою стороною,
Ішли вдвох ми по Всесвіту, Він і Я.
Боги теж іноді сидять у пивній.
Це було як у сні, як у сні
І зірки посміхалися мені.
Світало, сонце рвало хмари.
Вітер гнав по небу білі човни,
Я спитав: «А де живеш ти, старий?
І куди тебе до вдома проводити?»
Посміхнувся він, моє плече обійнявши:
«Ти, мабуть, синку, зовсім забарився;
Хіба може бути квартира у мене?
Я намагаюся жити у кожного в душі!»
Це було як у сні, як у сні
І зірки посміхалися мені.
Це було як у сні, як у сні
І зірки посміхалися мені.