Переклад тексту пісні Ах, какой вчера был день - Александр Розенбаум

Ах, какой вчера был день (оригінал)

Ах, какой вчера был день, добр и смешон,
Бабье лето приодел, будто в гости шёл.
Плыли листья по воде красно-жёлтые,
Ах, какой вчера был день в небе шёлковом!
И сидел на лавке дед, солнцу щурился,
В сумасшедший этот день пела улица.
И купались воробьи в лужах голубых,
А на набережной клён липу полюбил.
Припев:
Осень, но паутинками сад
Просит не забывать чудеса
Лета, когда согрета
Была лучами в траве роса.
Лета, когда согрета
Была лучами в траве роса.
И кружилась голова недоверчиво,
Я, как мальчик, ликовал, гуттаперчевый.
На перше мечты сидел, глаз открыть не мог,
Ах, какой вчера был день, не забыть его!
Потемнело небо вдруг, стихло всё окрест,
Ветер к вечеру подул, закачался шест.
То вело мечту к воде, а то в звезды костёр,
Ах, какой вчера был день, добр и хитёр!
Припев:
Осень, но паутинками сад
Просит не забывать чудеса
Лета, когда согрета
Была лучами в траве роса.
Разгадал я хитрость ту и пошёл домой,
А заветную мечту прихватил с собой.
Как-нибудь, устав от дел, ночью, до утра,
Вспоминать я буду день тот, что был вчера.
Тот, что был вчера…

(переклад)

Ах, який учора був день, добрий і смішний,
Бабине літо одягнув, наче в гості йшов.
Плили листя по воді червоно-жовті,
Ах, який учора був день у небі шовковому!
І сидів на лавці дід, сонцю жмурився,
У божевільний цей день співала вулиця.
І купалися горобці в калюжах блакитних,
А на набережній клен липу полюбив.
Приспів:
Осінь, але павутинками сад
Просить не забути чудеса
Літа, коли зігріта
Була променями в траві роса.
Літа, коли зігріта
Була променями в траві роса.
І кружилася голова недовірливо,
Я, як хлопчик, тріумфував, гутаперчевий.
На першій мрії сидів, око відкрити не міг,
Ах, який учора був день, не забути його!
Потемніло небо раптом, стихло навкруги,
Вітер довечері подув, захиталася жердина.
То вело мрію до води, а то в зірки багаття,
Ах, який учора був день, добрий і хитер!
Приспів:
Осінь, але павутинками сад
Просить не забути чудеса
Літа, коли зігріта
Була променями в траві роса.
Розгадав я хитрість ту і пішов додому,
А заповітну мрію прихопив із собою.
Якось, статут від справ, вночі, до ранку,
Згадувати я буду день той, що був учора.
Той, що був учора.