Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Улю-лю , виконавця - Александр Новиков. Пісня з альбому Золотое серебро, у жанрі ШансонЛейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Улю-лю , виконавця - Александр Новиков. Пісня з альбому Золотое серебро, у жанрі ШансонУлю-лю(оригінал) |
| Как ни крути, а была с приблатненным оттеночком, |
| Песня любая и ветер пьянил, как вино. |
| И целовала меня синеглазая девочка. |
| Как это было давно… Было давно. |
| Девочка милая, первая в мире красавица, |
| Тонкая, хрупкая, даже капризная, но… |
| Ради нее так хотелось пропеть и прославиться. |
| Как это было давно… Было давно. |
| Пр.: |
| Шепотом ей вслед повторял я это: |
| Я тебя люблю… Я тебя люблю. |
| Но вдогонку мне отвечало эхо: |
| — Улю-лю…Улю-лю…Улю-лю… |
| Эти слова на ветру, будто лодки бумажные |
| Волны кидали наверх и топили на дно, |
| И на прощанье рукой помахала однажды мне. |
| Как это было давно… Было давно. |
| Звезды, луна, фонари сговорились зажмуриться, |
| Или в глазах моих стало бездонно темно? |
| И опустела земля на сиреневой улице. |
| Как это было давно… Было давно. |
| Пр.: |
| Шепотом ей вслед повторял я это: |
| Я тебя люблю… Я тебя люблю. |
| Но вдогонку мне отвечало эхо: |
| — Улю-лю…Улю-лю…Улю-лю… |
| (переклад) |
| Як не крути, а була з приблатненим відтінком, |
| Пісня будь-яка і вітер п'янив, як вино. |
| І цілувала мене синьоока дівчинка. |
| Як це було давно… Було давно. |
| Дівчинка мила, перша в світі красуня, |
| Тонка, тендітна, навіть примхлива, але... |
| Заради неї так хотілося заспівати і прославитися. |
| Як це було давно… Було давно. |
| Пр.: |
| Пошепки їй услід повторював я це: |
| Я тебе люблю я тебе люблю. |
| Але наздогін мені відповідала луна: |
| — Улю-лю…Улю-лю…Улю-лю… |
| Ці слова на вітрі, ніби човни паперові |
| Хвилі кидали нагору і топили на дно, |
| І на прощання рукою помахала якось мені. |
| Як це було давно… Було давно. |
| Зірки, місяць, ліхтарі змовилися заплющити, |
| Чи в моїх очах стало бездонно темно? |
| І опустіла земля на бузковій вулиці. |
| Як це було давно… Було давно. |
| Пр.: |
| Пошепки їй услід повторював я це: |
| Я тебе люблю я тебе люблю. |
| Але наздогін мені відповідала луна: |
| — Улю-лю…Улю-лю…Улю-лю… |