Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ты меня не любишь, не жалеешь... , виконавця - Александр Новиков. Пісня з альбому Сергей Есенин - 110 лет (Концерт в ГЦКЗ "Россия"), у жанрі ШансонТы меня не любишь, не жалеешь...(оригінал) |
| Ты меня не любишь, не жалеешь, |
| Разве я немного не красив? |
| Не смотря в лицо, от страсти млеешь, |
| Мне на плечи руки опустив. |
| Молодая, с чувственным оскалом, |
| Я с тобой не нежен и не груб. |
| Расскажи мне, скольких ты ласкала? |
| Сколько рук ты помнишь? |
| Сколько губ? |
| Знаю я — они прошли, как тени, |
| Не коснувшись твоего огня, |
| Многим ты садилась на колени, |
| А теперь сидишь вот у меня. |
| Пусть твои полузакрыты очи |
| И ты думаешь о ком-нибудь другом, |
| Я ведь сам люблю тебя не очень, |
| Утопая в дальнем дорогом. |
| Этот пыл не называй судьбою, |
| Легкодумна вспыльчивая связь, — |
| Как случайно встретился с тобою, |
| Улыбнусь, спокойно разойдясь. |
| Да и ты пойдешь своей дорогой |
| Распылять безрадостные дни, |
| Только нецелованных не трогай, |
| Только негоревших не мани. |
| И когда с другим по переулку |
| Ты пройдешь, болтая про любовь, |
| Может быть, я выйду на прогулку, |
| И с тобою встретимся мы вновь. |
| Отвернув к другому ближе плечи |
| И немного наклонившись вниз, |
| Ты мне скажешь тихо: «Добрый вечер!» |
| Я отвечу: «Добрый вечер, miss». |
| И ничто души не потревожит, |
| И ничто ее не бросит в дрожь, — |
| Кто любил, уж тот любить не может, |
| Кто сгорел, того не подожжешь. |
| (переклад) |
| Ти мене не любиш, не шкодуєш, |
| Хіба я трохи не красивий? |
| Не дивлячись в особу, від пристрасті млієш, |
| Мені на плечі руки опустивши. |
| Молода, із чуттєвим оскалом, |
| Я з тобою не ніжний і не груб. |
| Розкажи мені, скільки ти голубила? |
| Скільки рук ти пам'ятаєш? |
| Скільки губ? |
| Знаю я — вони пройшли, як тіні, |
| Не торкнувшись твого вогню, |
| Багатьом ти сідала на коліна, |
| А тепер сидиш ось у мене. |
| Нехай твої напівзаплющені очі |
| І ти думаєш про когось іншого, |
| Я ведь сам люблю тебе не дуже, |
| Потопаючи далекою дорогою. |
| Цей запал не називай долею, |
| Легкодумний запальний зв'язок, — |
| Як випадково зустрівся з тобою, |
| Усміхнуся, спокійно розійшовшись. |
| Так і ти підеш своєю дорогою |
| Розпорошувати безрадісні дні, |
| Тільки нецілованих не чіпай, |
| Тільки негорілих не мані. |
| І коли з іншим по провулку |
| Ти пройдеш, говорячи про кохання, |
| Можливо, я вийду на прогулянку, |
| І з тобою зустрінемось ми знову. |
| Відвернувши до іншого ближче плечі |
| І трохи нахилившись вниз, |
| Ти мені скажеш тихо: «Добрий вечір!» |
| Я відповім: «Добрий вечір, miss». |
| І ніщо душі не тривожить, |
| І ніщо її не кине в тремтіння, — |
| Хто любив, вже той любити не може, |
| Хто згорів, того не підпалиш. |