Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Стрелочник, виконавця - Александр Новиков. Пісня з альбому Стрелочник, у жанрі Шансон
Дата випуску: 03.03.2021
Лейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Стрелочник(оригінал) |
Отмотал он от звонка и до звонка, |
И считал, что 10 лет – мелочи. |
И остался на поселке «на пока» – |
На разъезде двух путей – стрелочник. |
Он составам рельсы драил, |
запорошены снежком, |
И в обход железных правил, |
вслед махал своим флажком. |
Раз в неделю шел столыпинский вагон |
В самый темный уголок станции, |
И на стрелку с фонарем кидался он, |
Где колеса под гудок – с танцами. |
Зарешеченные окна |
плыли точно по часам. |
Щеки – в жар. |
А память дрогла – |
ведь, так когда-то ездил сам. |
А когда растает красный уголёк |
И колеса отсвистят искрами, |
Он – в обход железных правил – пузырёк |
В два стакана порешит истово. |
И приснится, что до дома |
рельсы лягут прямиком, |
А состав, мечтой ведомый, |
просит путь его флажком. |
То глубоко гребу, то мелко, |
То дни считаю, то года. |
Переведи, браток, мне стрелку – |
Ведь, я же еду не туда. |
Мне дни теперь считать как шпалы – |
Кто знает, кончатся когда. |
Дай стрелку, брат, прошу так мало – |
Ведь, я же еду не туда. |
(переклад) |
Відмотав він від дзвінка і до дзвінка, |
І вважав, що 10 років – дрібниці. |
І залишився на селищі «на поки» – |
На роз'їзді двох шляхів – стрілочник. |
Він складам рейки драїв, |
запорошені сніжком, |
І в обхід залізних правил, |
слідом махав своїм прапорцем. |
Раз на тиждень йшов столипінський вагон |
У найтемніший куточок станції, |
І на стрілку з ліхтарем кидався він, |
Де колеса під гудок – із танцями. |
Заґратовані вікна |
пливли точно по годинах. |
Щоки – у жар. |
А пам'ять дрігла |
адже так колись їздив сам. |
А коли розтане червоний куточок |
І колеса відсвисчать іскрами, |
Він - в обхід залізних правил - пляшечку |
У дві склянки порешить шалено. |
І насниться, що до дому |
рейки ляжуть прямо, |
А склад, мрією ведений, |
просить шлях його прапорцем. |
То глибоко гребу, то дрібно, |
То дні вважаю, то роки. |
Переведи, братку, мені стрілку - |
Адже я їду не туди. |
Мені дні тепер рахувати як шпали – |
Хто знає, скінчиться колись. |
Дай стрілку, брате, прошу так мало - |
Адже я їду не туди. |